Героєві Павлентієві пощастило вижити під смертоносним градом війни. Але як жити далі? Хату розірвало бомбою, батько загинув на фронті. Нема в що одягнутись. І як каже його мачуха Ялисавета: «А що їсти? Хліба намолотили тільки у державу і то не хватило до плану». (Доречно запитати: «А держава — це не її голодні люди?»). І Павлентій вступає до ремісничого училища, бо там давали не тільки професію, а й сяку таку одежину (навіть шкарпетки, які багато хто із підлітків одягнув вперше у житті) та пайку хліба з сіллю. Павлентія насправді звати Павлом. Та він сам себе так назвав «для солідності». Він невисокого зросту, слабосилий, але добрий і делікатний. У почуттях і думках набагато доросліший, ніж мало б бути на його вік. Училище розташоване у райцентрі, а хлопці живуть у селі. Ходити треба щодня і не один кілометр степом — у темряві, у непогоду, ще і вовків розвелося вдосталь. Та і серед людей вони теж не перевелися. Ця повість — ніби відрізок із життя самого письменника. Мабуть тому вона і вийшла такою щемкою і хвилюючою. Читаючи її, не один раз стисне горло, а на очах виступлять сльози, хоча в повісті все тихо й мирно, герої її сторінок молоді й здорові, а деякі епізоди написані з тонким гумором. Ця повість так і «проситься» на екран).
Твір "Планетник" вчить кожного виховувати у собі бережливе ставлення до природи та її краси, прищеплювати з самого дитинства риси чуйності, доброти, відповідальності за доручену справу. Хлопчик, залишившись самотнім через негативне ставлення сільських дітей до нього, знайшов порозуміння і підтримку у природі. Тому, я вважаю, що людина і природа міцно взаємопов’язані між собою. І ми повинні сприймати природу не тільки очима, а й душею, серцем.
1.Лось із заповідника в досвітніх сутінках 2 Насторожливий тріск Зрадлива крига на річці4. Лось у небезпеці5. Два хлопчики-рятівники6. Врятований звір7. Несподіваний постріл<span>8. Благання дядька ШпичакаⒶ</span>
<u>характеристика:</u>
<span><em>"Добре в тебе серце, хлопче!"</em>
</span><em>"Павлусь підніс вгору свого супротивника та, як лише цей відстав від землі, розмахнув ним і кинув на землю"</em>
<em>"Здається, не було нічого такого, чого б Павлусь для Гані не зробив"</em>
<em>"Павлусь мріяв про те, коли й він підросте, стане славним козаком"</em>
Тема:зображення Подолля, його чарівної природи.
Ідея:возвеличення краси рироди, гармонії з природою.
Художні засоби:
Епітети:балочка весела,хороші, красні села,срібним маревом,лани золотії,Бори величезні, густії,ярочки зелененькі,Стежечки маленькі.
Порівняння:Перевиті, мов стрічечки.
Жанр:(здається, інтимна лірика)
Розмір: тристопний амфібрахій.
Здається це так?