Ответ:
Мова – це душа народу. Немовля з перших днів свого існування чує рідну мову від матері, а потім, підростаючи, повторює перші пестливі слова. Це, звичайно, саме ті слова, які промовляла ще за сивої давнини над колискою молода жінка, чимось схожа на матусю. Ці слова сповнені почуттям, ніби квітка нектаром.Мелодійна та неповторна українська мова ввібрала в себе гомін лісів, полів, рік і морів землі нашої. Слова нашої мови переткані вишневим цвітом, барвінком, калиною.Українська мовна традиція сягає докняжих далеких часів.Наша українська мова – це золота скарбниця душі народної, з якої ми виростаємо, якою живемо й завдяки якій маємо величне право й високу гордість іменуватися народом України.Сьогодні нашій державній мові потрібні не тільки відповідні законодавчі акти, але й наша духовна міць, любов до знань, справедливість, інтелігентність, наша національна самосвідомість.Поет схвильовано писав про державну мову України:Вона, як зоря пурпурова, Що сяє з небесних висот. І там, де звучить рідна мова, Живе український народ.
Здоров'я - це стан живого організму, при якому огранізм у цілому і всі органи здатні виконувати свої життєві функції. Кожен піклується про своє здоров'я по-різному. Інші ж взагалі не звертають уваги до свого організму. Як щодо мене, я веду здоровий спосіб життя. Щоранку я виконую легку зарядку тіла, а потім приймаю прохолодний душ, щоб потроху загартовувати свій організм до холодної зими. Кожного дня я обов'язково випиваю 2-3 літри чистої води без барвників та газів адже вони шкодять нам. Харчуюсь я переважно овочами та фруктами, а також їжею без консервантів та барвників.Мій щоденний сон займає приблизно дорівнює 8 годин, це дає мені добре виспатись та прокинутись бодрим.
Є багато різних правил дотримання рівноваги свого здоров'я і у кожного вони різні. Особисто я дбаю про нього ось так.
За дай вопрос в интернете и посмотри что написано в викепедии
-Добрий день,(імя вчительки)!
-Здрастуй(твоє імя)!
-Я часто згадую Вас, хочу зайти та ніяк не виходить!
- Заходь в будь який час, я завжди в школі!
Складний життєвий шлях випав на долю Олександра Олеся (справжнє прізвище — Кандиба). Народився він в с. Крига (Білопілля) на Сумщині, закінчив Харківський ветеринарний інститут, працював у Харкові та Києві (1909 — 1919). У 1907р. у Петербурзі вийшла перша книга Олеся — "З журбою радість обнялась”, що принесла славу молодому поетові. В наступні роки з'являються нові збірки — "Поезії. Книга II” (1909), "Поезії. Книга III” (1911), "Драматичні етюди. Книга IV” (1914), "Поезії. Книга V” (1917).Не набувши чітких політичних орієнтирів, Олесь після Великої Жовтневої соціалістичної революції опиняється за кордоном (1919). Еміграція стала трагедією життя Олеся. Настрої пригніченості, нудьги і самотності наповнюють першу "закордонну” збірку віршів Олеся — "Чужиною” (Відень, 1919). "В вигнанні дні течуть, як сльози...” — такими словами розпочинається один з перших віршів книги. Невдовзі, у 1921р., виходить "Перезва” — збірка гостросатиричних віршових творів, що викривають життя, побут і політичні принципи емігрантської громади. Збірку (з'явилась у світ тільки перша частина її) поет видав під псевдонімом. Верховоди емігрантських кіл стали на перешкоді публікації нових віршів такого характеру. Почуття людини, позбавленої рідного дому, поглиблюються. В одному з віршів поет уявляє себе мертвим, але похованим в рідному краю, проте доля вигнанця гірша, ніж доля мерця.