Історія народної вишивки на Україні сягає своїм корінням у глибину віків .Дані археологічних розкопок та свідчення мандрівників і літописців доводять, що вишивання як вид мистецтва на Україні існує з незапам`ятних часів .Вишивкою, за свідченням Геродота, був прикрашений одяг скіфів. Знайдені на Черкащині срібні бляшки з фігурками чоловіків, які датуються Viст., при дослідженні показали ідентичність не лише одягу, а й вишивки українського народного костюма XVIII-XIX ст. Арабський мандрівник Х ст.н.е. у своїх розповідях про русів зазначає, що вони носили вишитий одяг. На жаль, пам`ятки української вишивки збереглись лише за останні кілька століть, але й цього достатньо, щоб виявити ,що елементи символіки орнаментів української вишивки співпадають з орнаментами, які прикрашали посуд давніх мешканців території України доби неоліту, трипільської культури. Вишиванням споконвіку займались жінки, які з покоління в покоління передавали найтиповіші, найяскравіші зразки орнаменту, кольору, вишивальну техніку. Вишивки, передаючи характерні ознаки місцевості, різняться між собою орнаментом, технікою виконання та гамою барв . Протягом багатьох віків безпосередній конкретний зміст символів на вишивках втрачався, але традиції використання їх не зникли. За мотивами орнаменти вишивок поділяються на три групи: геометричні, рослинні, зооморфні (тваринні) й відображають елементи символіки стародавніх вірувань, культів. Геометричні орнаменти, наприклад, притаманні всім видам народного мистецтва і всій слов`янській міфології. Різноманітні кружальця, трикутники, ромби, кривульки, лінії, хрести символічно відображали уявлення наших предків про світобудову, тож їхнє значення відповідне .На основі стародавніх космологічних символів у народі створена своя система назв. Це «баранячі ноги» , «кучері» , «гребінчики», «кривульки», «сосонка», «перерва» тощо. В основі рослинного орнаменту лежить культ поклоніння природі, рослині . Крім поширеного символу «дерево життя», який зображається стилізовано у формі листя або гілок ,у вишивках з рослинним орнаментом популярні стилізовані зображення Берегині, використання таких мотивів, як «виноград» - символ добробуту, щасливого одруження, «барвінок» - символ кохання тощо. На зооморфних вишивках зображуються тотемічні й солярні тварини, а також звірі, що позначають три яруси «дерева життя». Інколи вишивальниці використовують індивідуальні мотиви, які властиві баченню візерунка певної особи. Ними можуть бути заячі та вовчі зуби, волове око, риб`яча луска тощо.
<span>У бабусі в селі посеред саду стоїть криниця-чепурунка. Гарна ззовні і зі смачною водицею всередині. Криниця зеленого кольору і дуже глибока. Я б сказав, що вона- це джерело життя, з якої ми щодня черпаємо необхідний для життя ресурс.Вода в ній прозора , приємна на смак і легко п'ється. Завжди , коли приїжджаю в село, набираю трохи води додому, щоб не забути її чудовий смак.</span>
Різдво — це день, що розпалює в наших душах згасший вогонь віри. Якби там не було, за цілий рік, що ми витрачаємо заради тілесних втіх та <span>кар'єрного росту, ми повністю забуваємо про наше "я" та моральний стан нашої душі. </span>Чого я чекаю від Різдва? Я віддала би все, щоб провести цей час з близькими десь подалі від величезного скупчення людей та благ, про які мріють усі навкруги. Мені набридло дивитись, як за столом всі сидять, гортаючи стрічку в телефоні. Я хочу, щоб моя сімя, нарешті забувши про гаджети, перестала забивати собі голову кучею безкорисної інформації, а замість цього почала розвиватись морально та соціально. Тому, я мрію, щоб на Різдво моя родина просто зібралась десь в будиночку посеред засніженного лісу Карпат, де ловить Інтернет і не тягне кабельне. Щоб вони нарешті, забувши про проблеми, сіли і поговорили, як то кажуть, по душам...
1. Кожна людина смертна, та людство в цілому безсмертне. 2. Раз по раз, стріляючи з ракетниць, вони на мить зупинялися. 3. Одчиняючи вранці вікно, я раз у раз бачу ряд квітучих троянд. 4. Тим часом до совеняти, що випало з гнізда, наближався кіт . 5. Країну з краю в край проходили з боями.
