<span>Писанка (крашанка) — символ-вшанування могутнього бога Рода, який має здатність перевтілюватися в сокола. У предковічні часи Сокіл-Род зніс яйце, з якого народився Всесвіт.</span>
Легенда розповідає: «Була сувора зима. Птиці не встигли вилетіти у
вирій, гинули, замерзали. Люди шанували птиць, як Божі створіння, що
приносять весну та радість після холодної зими, позабирали всіх птиць,
відігріли в себе й тримали в хатах цілу зиму. Стало сильно пригрівати
сонце, весна наближалася. Птиці вилетіли з хат і полетіли у вирій.
Звідти повернулися і всім принесли писанки та весну. З того часу й стали
люди писати писанки.»
Люди вважають. що в писанці зосереджена чарівна магічна сила, яка наділена здатністю приносити добро, щастя.
.Людину називають Людиною, коли вона спроможна відповідати за свої вчинки, поведінку, за результати своєї діяльності, тримати у своїх руках особисту долю, готова до будь-яких випробувань і перемог. Якщо немає відповідальності за себе, кажуть у народі, людини немає — вона, по суті, є лише передмова до людини.
Відповідальність — це обов'язок перед кимось чи перед чимось. Наш громадський обов'язок, честь і совість, життєва позиція — це міра відповідальності перед суспільством. Кожен повинен навчитися керувати собою, тобто самовиховувати себе. Самовиховання — це також вияв відповідальності, що свідчить про зрілість людини, його духовну стійкість. <span>Виконувати свій обов'язок перед родиною, друзями, Батьківщиною нелегко. Знаходяться десятки причин: не хочу рано вставати; чому я повинен шанувати батьків; не буду читати, бо голова болить; вдома немає умов для творчої праці тощо. Ті, хто дотримується подібних правил, не розуміють того, що умови для свого життя в різний період його розвитку створює сама людина. І тільки від неї залежить, чи зможе вона досягти своєї мети, здійснити свої мрії. Головне не тільки поставити собі ціль, а й усіляко сприяти її досягненню. Треба навчитися організовувати і планувати своє життя так, щоб усе встигати. Але при цьому треба враховувати і інтереси оточуючих людей, адже не можна відділяти себе від людей, тоді життя буде беззмістовним.</span>
<span>син<span>ич</span>ка </span><span>диво</span> павутиння добриво насіння річечка кошичок каміння печиво вершечок вуличка мереживо
<span>Мета: - домогтися засвоєння учнями правил правопису НЕ з дієприкметниками;
- сформувати уміння правильно писати Не з дієприкметниками;
- збагачувати словник школярів дієприкметниками;
- вчити дітей орієнтуватися в ситуації спілкування;
- формувати уміння будувати діалог розгорнутими, поширеними реченнями, додержуватись правильного інтонування речень;
- виховувати культуру спілкування.
Тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ
І. Орг. момент.
ІІ. Повідомлення теми уроку.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
Завдання до учнів: пригадайте, як пишеться НЕ з різними частинами мови.
ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.
1. Робота з підручником: розгляд таблиці «Написання НЕ з дієприкметниками» (7; стор. 50).
2. Тренувальні вправи.
Прочитати, пояснити написання НЕ з дієприкметниками.
Увійшов
я в сінечки, а сінечки не метені. Увійшов я в світлицю, а світлиця не
топлена, діжка хліба не мішана. Лука негребена схожа на дівку нечесану.
Де багато господинь, там хата не метена і каша не варена. Не хвалися
піччю в нетопленій хаті.
Народна творчість.
Диктант з коментуванням.
Я часто ночами пригадую знов дитинства сполохану казку.
Спасибі вам, мамо, за вічну любов і щедру незміряну ласку. Схилялось
над ліжком привітне чоло, дрімали натомлені очі... Спасибі вам, мамо, за
Ваше тепло і довгі недоспані ночі. Дитинства не жду я із вирію знов, не
вернеш і мамину казку... Спасибі Вам, мамо, за вічну любов і всю
неоплачену ласку. Спасибі вам, літа, за хліб і сіль, за радість і
невиплаканий біль.
З творів Д.Луценка.
Подані фразеологізми
ввести до самостійно складених речень (усно). Якими частинами мови
(особливими формами ) є виділені слова? Пояснити написання не.
Ділити шкуру невбитого ведмедя. Йому закон не писаний. Незбагненними шляхами (Незбагненна мудрість).
3. Розвиток зв’язного мовлення. Складання діалогів на задану тему, але для різних ситуацій спілкування.
Пояснення вчителя.
- Для спілкування, тобто ведення діалогу, важливо встановити контакт зі співрозмовником. Є правила, дотримання яких під час спілкування зближує людей.
- Запишемо ці правила. Що б ви додали до них?
Правила спілкування
1. Звучання власного імені завжди приємне людині.
2. Посмішка на обличчі – ознака позитивного налаштування співрозмовника.
3. Комплімент, «золоті слова» поліпшують стосунки.
4. Не поспішай говорити, поспішай слухати.
5. Криком дуба не зрубаєш. (З нар. творчості)
Практична вправа «Умій слухати співрозмовника»
Робота в парах (розподіл учнів – як сидять за партами).
1. Поверніться обличчям один до одного і протягом двох хвилин розповідайте по черзі про дієприкметник усе, що знаєте.
2. Тепер кожен перекаже те, що почув від співрозмовника.(2 хв.)
3. Обговорення: Чого бракувало вам, коли ви говорили? Що для вас було легшим: розповідати, слухати, переказувати? А що важче?
4. Висновки: що ви вже вмієте, чого ще треба вам навчитися?
Практикум. Тренувальні вправи у складанні діалогів на тему «Вивчення дієприкметника»:
А) Для учнів з низьким рівнем знань: складіть діалог за поданою першою реплікою:
- Бабусю, ми учора на уроці української мови розглядали тему «Дієприкметник».
Б)
Для учнів з середнім рівнем знань: складіть діалог відповідно до
мовленнєвої ситуації: спілкування з однолітками на перерві .
В) Для
учнів з достатнім рівнем знань: доповнити діалог розкриттям мовленнєвої
ситуації – спілкування з учителем на додатковому занятті.
V. Закріплення набутих знань.
1.
Поясніть правопис не з дієприкметниками: немовлених, неприречену,
нерозтрачену, ненароджених, нерозгадану, не чекали, необпалену –
звертати увагу на пояснювальні слова.
2. Творче завдання. Напишіть привітання своїм рідним, використовуючи дієприкметники з НЕ.
</span>