<span>Жила в лісі білка.Одна сім'я прийшла в ліс і побачили білочку.Вона була руда,у неї був пухнасте хутро.Сім'ї сподобалася білка.Хлопчик вдавався до неї коли міг і приносив їжі.Потім йому захотілося її забрати до себе додому.</span>
1. Псевдонім письменника походить від назви міста де він народився Миргород, інша назва місто Мирне. От тому Панас Рудченко взяв псевдонім Мирний.
2. Перші публікаціі: вірш "Украіна", " Лихий попутав"
Кожна людина починається зі знання свого родоводу. А її коріння закладене в батьківській домівці, в материнській пісні.
Батьківська хата — це те, що завжди згадується, сниться, що ніколи не забувається і гріє теплом спогадів.
Усіх членів сім'ї завжди об'єднував живильний родинний вогник. Від матері до доньки передавалися старанно вишиті рушники, сорочки; від батька до сина — земля, любов до неї, вміння відчувати її біль, чути її голос.
І до сьогодні зберігаються ці родинні Традиції. Сім'я, що не вберегла вогника, накликає на себе біду. Вогонь здавна оберігав оселю, біля нього росли діти, він вважався священним.
Раніше біля вогню довгими зимовими вечорами збиралися за вишиванням чи куделею. Тут, біля родинного вогнища, навчали поважати свій рід, розповідали про його старійшин, про те, як вони жили, що робили, як співали пісні. Тут навчали поважати людей, бути добрими, чуйними до своїх близьких, навчали дітей допомагати один одному, любити одне одного. Зібравшись усією родиною, вирішували, як мають відзначати свята, як мають жити, щоб не було соромно перед людьми. Хата дає селянинові надійний захист, оберігає від негараздів, дарує світ.
Такі спільні зібрання біля родинного вогнища залишались у пам'яті людини на все життя як найсвітліша згадка про своє дитинство, про свою сім'ю, про родинні традиції.
Менi дуже подобаеться Ярослав Мудрий тому що:
Пiсля ката Святополка,
Що замучив трьох братiв
Брат четвертий на пристолi
Ярослав розумний сiв
Святополком океаним
Все зруйноване було.
Бiдувало бiдне мiсто
Бiдувало i село
Iусю свою увагу
Ярослав звернув на лад
I небавом Украïна
Зацвiла як пишний сад.
Діалог на тему "Розмова після перегляду фільму" пропоную скласти так:
- Марусю, чи сподобався тобі фільм "Тіні забутих предків"?
- Так, Галю, дуже сподобався. Проте він мені видався якимось моторошним.
- Чого?
- Тони фільму досить темні, а музика надає таємничості.
- Мабуть, ти права.
- А тобі як?
-
Я вражена гуцульським колоритом. Як вдало підібрані одяг акторів,
музика, краєвиди. Мені здається, що режисер довгу трудився над цим
шедевром.
- Звичайно, якщо враховувати можливості кінематографу у минулому.
- А яка історія! Це ж наші українські Ромео та Джульєтта.
- Як влучну ти зауважила. Обов'язкову пораджу передивитися цей фільм батькам.
- І я. Дякую за розмову. Я маю йти.
- Бувай!