З дитинства ми починаємо розуміти,що нам потрібно кимось стати уцьому житті.Ми у ще зовсім недорослому віці обираємо професії робота якої не зовсім зрозуміла дорослим.Та все ж ми повинні розуміти важливість шляху який ми обираємо,перед закінченням школи нас закручує вирій питань.Ким бути,де краще працювати,що ж у роботі важливіше?Так це безперечно складний вибір, у одних є можливості дуже великі,у інших знання,а у декого нічого і це той випадок коли треба обирати серцем.До чого у тебе лежить душа про що ти мрієш, і з чим дійсно справишся.Тому потрібно обирати те чого хочеш, а не те, що дозволяє розкішне життя чи інші можливості.Та іноді й батьки можуть сказати ми дорослі й уже житя прожили і на цьому розуміємось.Але не батькам та можливостям там працювати, а тобі тому обирай сердцем!
Працювати у шкільному саду завжди весело. Можна працювати разом з своїми однокласниками, а потім зробити чаєпиття на ділянці, яку щойно радісно і дружньо прибрали.Повбирали сухе гілля, посаджали нові рослини, такі як квіти або овочі, перевірили та замазали стовбури дерев після зими. Зараз на галянці шумлять бджоли, та милує око краєвид.
Надзвичайно казкова новорічна ніч. Він піклувався про неньку дуже дбайливо. Швидко променули канікули. Тихо пливе небом хмарка. Він говорив дуже тихо.
<span>Мій дідусь розводить на подвір'ї птаство. На Запоріжжі заснували козацтво. По вулиці бігає дітвора ( малеча) . Не подомається мен ця комашня! </span>
У своєму житті, ми робимо багато справ, іноді навіть не замислюючись, добрі вони, чи погані? Якщо гарненько поміркувати, то можна зробити висновок, що своїм близьким людям, ми творимо добрі справи. Якось допомагаємо, або навіть просто підтримуємо ласкавим словом та ніжними обіймами.
Кажуть, що добро завжди повертається бумерангом. Але навіщо ж робити щось корисне, тільки тому, що ти знаєш, що тобі це повернеться. Я вважаю, що це все не безкорисливо, а лиш заради своєї вигоди.
Своїм друзям, я завжди готова прийти на допомогу, адже друзі - це ті люди,які підтримують тебе та твоє життя в мирі та злагоді, які змушують тебе посміхатись, та радіти разом з ними.
Але чим можна допомогти своїм батькам,аке добро можна їм зробити? Вони нас виховали, і заслуговують на багато більше, ніж просто наші обов*язки по хаті, які ми виконуємо. Ми даємо їм, все що ми маємо. ні це не гроші, і не речі які-небудь. Це наше кохання. Само воно, це найбільше добре діло, яке ми можемо дати. Коли вони знають, що ми їх кохаємо, з кожної хвилиною на душі у них стає тепліше.