У цьому слові вже є префікс -на-.
<em>Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.</em>
Молю́сь→[мал'ус']
В слове «молю́сь»: слогов—2 (мо-люсь), букв—6, звуков—5:
м
[м] : согласный, непарный звонкий, сонорный, парный твёрдый
о
[а] : гласный
л
[л'] : согласный, непарный звонкий, сонорный, парный мягкий
ю
[у] : гласный
с
[с'] : согласный, парный глухой, парный мягкий
ь
На жанровій картині М. Дерегус відобразив один із можливих епізодів життя юного Тараса Шевченка.
<span>Дія відбувається під селянською хатою, що стоїть на горбочку край села. У центрі — старий кобзар із малим поводирем, а навколо стоять селяни і зачаровано слухають невеселу оповідь. Тут і молода господиня зі своїм сімейством, і косарі, що повертаються додому після цілоденної праці, і старенька бабуся, і Тарас. Він стоїть найближче до кобзаря, ловить кожен рух, вслухається в кожне слово. Пісня проймає його до глибини душі. Про це говорить зосереджений погляд, недитяча задума. </span>
<span>Засмучені обличчя селян засмаглі від вітру і сонця. Тяжке життя, непосильна праця наклали свій відбиток. На картині переважають синій, бузковий, голубувато-сірий кольори. Вони передають настання вечірньої прохолоди. Барви нечіткі, бо на землю вже спускається ніч. </span>
<span>Скоро згасне день, кобзар понесе свої пісні далі, але селяни ще довго пам'ятатимуть його сповідь про життя в неволі, про ту іскорку надії, яку вселив співець у їхні душі.</span>
Я Українка і хочу цим пишатись . Томущо Україна це сама родюча земля . На Україні самі красиві дівчата . І самі прудкі хлопці . Я пишаюсь своєю країною.