Річка широка та глибока, а вода синя та чиста; і котиться вона, виблискуючи та шумуючи.
[ ], a [ ], i [ ]<span>.- складносурядне.
</span>
Речення розповідне, неокличне, стверджувальне, складне, сполучникове, складносурядне, складається з трьох частин. Перша частина з’єднується з другою за допомогою протиставного сполучника а<span>, друга з третьою – за допомогою єднального сполучника </span>і. Між першою і другою частино ставимо кому, а між другою і третьою – крапку з комою.
<span>1. </span>^ Річка широка та глибока...<span> – двоскладне, повне, непоширене, ускладнене однорідними присудками.</span>Річка<span> – підмет простий, виражений іменником – загальна назва, назва неістоти; іменник жіночого роду, І відміни, твердої групи, у називному відмінку однини. </span>Широка<span> – складений іменний присудок, виражений прикметником якісним, допоміжну зв’язку пропущено, повна форма, жіночого роду у називному відмінку однини. </span>Глибока<span> – складений іменний присудок, виражений прикметником якісним, допоміжну зв’язку пропущено, повна форма, жіночого роду у називному відмінку однини.</span>
2. ...а вода синя та чиста...<span> – двоскладне, повне, поширене, ускладнене однорідними присудками. </span>Вода<span> – підмет простий, виражений іменником – загальна назва, назва неістоти; іменник жіночого роду, І відміни, твердої групи, у називному відмінку однини. </span>Синя<span> – складений іменний присудок, виражений прикметником якісним, допоміжну зв’язку пропущено, повна форма, жіночого роду у називному відмінку однини. </span>Чиста<span> – складений іменний присудок, виражений прикметником якісним, допоміжну зв’язку пропущено, повна форма, жіночого роду, у називному відмінку однини.</span>
<span>3. </span>...і котиться вона, виблискуючи та шумуючи<span> – двоскладне, повне, поширене, ускладнене однорідними обставинами. </span>^ Вона<span> – підмет простий, виражений особовим займенником, жіночого роду у називному відмінку однини. </span>Котиться<span> – простий дієслівний присудок, виражений дієсловом недоконаного виду, неперехідним, дійсного способу, теперішнього часу, 3 особи однини, ІІ дієвідміни. </span>Виблискуючи<span> – обставина способу дії, виражена дієприслівником. </span>Шумуючи<span> – обставина способу дії, виражена дієприслівником.</span>
Я цілком згодний з тим, що спілкування відіграє дуже важливу роль у житті людини. Існує багато різновидів спілкування. Ми спілкуємося усюди – вдома, з членами родини, у школі, на роботі, у магазині, коли хочемо купити щось, з друзями, з домашніми тваринами, з природою тощо. І від нашого вміння правильно побудувати комунікативну взаємодію з іншими залежить, чи досягнемо ми своєї мети в кожному конкретному випадку – якщо хочемо мати теплі відносини з рідними людьми, досягти професійного успіху, донести до когось свої думки чи легко спілкуватися у великих компаніях людей.Проте поняття життєвого успіху настільки широке, багатогранне та в той самий час суб’єктивне для кожного, що навряд чи вміння спілкуватися – його однозначна запорука. Історія знає багато прикладів, коли інші речі визначали для людини розуміння власної успішності. Наприклад, для Вінсента Ван Гога цим мірилом була його творчість, його спроможність виразити через свої картини те, що він хотів. Для Григорія Сковороди успіх життя визначився висловом, який став епітафією на його могилі – «Світ ловив мене, та не впіймав».Крім того часто люди зловживають своїм вмінням добре спілкуватися та знаходити спільну мову з іншими. Вони починають маніпулювати іншими заради своєї власної вигоди, як-от наприклад, Степан Радченко, головний герой роману «Місто» Валеріана Підмогильного, який завдяки своїм стосункам з різними жінками «просувався» в міському житті. Та врешті він програв, бо здатність до щирого, душевного спілкування, без якого грубіє людська душа, він втратив.<span>Спілкування – то природна потреба людини, проте воно має бути щирим та відкритим, без «задніх думок», марнослів’я, воно не повинне перетворюватися на пусту трату часу, пліткування, маніпулювання один одним. Завдяки своїй щирості, ввічливості, сміливості, яка йде від чесності, Герда, дівчинка з казки «Снігова Королева» Г-Х. Андерсона, пройшовши босою півсвіту, знаходить не лише Кая, а й безліч друзів та помічників. Завдяки спілкуванню з прекрасним – природою, музикою, живописом - розквітає душа людини. І таке спілкування є запорукою справжнього життєвого успіху – щастя.</span>
