Сорока- це дуже красива пташка. У неї біли бока, за що вона отримала призвисько "білобока", пір`я у неї чорне з зеленуватим відтінком, на деяких місцях біле. Хвіст та голівка в неї як у ворони, дзьоб прямий, хвіст довгий, як стріла. Говорить вона, немов стрекоче. Збоку на крилах білі латочки, а черевце біде-біленьке, немов сніг. Сорок можна побачити в усі пори року, але особливо влітку, коли сороки прилітають поживитися до домівок людей.
Навчальний посібник))))))))))))
В: Тітонька Тося і тітонька Тоня люблять сидіти удвох на балконі.
Издить конь по барвистий осени.вона дуже гарна.
Як змінюються фарби природи, коли літо плавно переходить в осінь. Дні стають коротшими, вечори холодніше. Сонце ще грає своїми промінчиками, але вони вже не так щедро несуть тепло до поверхні землі.
Природа, немов прагнучи продовжити своє життя, знаходить яскраві, соковиті фарби. Листя на деревах змагаються в багатстві відтінків: від скромних ніжно-жовтих до багряних і пурпурових. Буйство кольору абсолютно не порушує гармонію в природі, а підкреслює її.
Ось стоїть берізка. Ніжна скромниця одягла наряд з позолочених листя. Осінній вітерець грає з гілками, листя падають на землю, перетворюючись на м'який килим з химерними візерунками. Він настільки чистий, що на нього не можна наступити, не порушивши тендітної краси.
Не поступаються у витонченості тополі і клени. Їх крони поки ще оповиті покривалом з великих жовтих листків. Але вже тут і там видно гілки, позбавлені своїх головних прикрас. А вітер робить свою роботу, листя падають, покриваючи землю навколо дерев. Між травинками і гілками чагарників поблискує павутинка, яскраво горять кисті горобини, тягнуться до сонця останні осінні квіти.
День за днем повільно в'яне природа. У холодному повітрі кружляють листя. Вітер завмирає в кронах дерев і мчить далі. Лісові гіганти проводжають його, хитаючи гілками. Вони немов прощаються з теплими днями, ласкавим сонцем, ясним небом.
Тиша.
У осені завжди якась таємниця. Може, тому композитори, художники, поети, письменники присвятили цьому пори року кращі свої твори.
