Ответ:
Сенс життя кожної людини унікальний і неповторний, як і її життя. Людина завжди вільна у виборі сенсу і в його реалізації. Людина повинна йти за своїм покликанням, у якому життя набуває сенсу. Сенс життя - це постійне прагнення людини для досягнення чогось. Сенс життя існує від початку життя, аж до смерті.
Яку роль тоді відіграє людина у сучасній ліриці?
Вона є важливою складовою сучасної лірики. Чому? Тому, що у людей буде розвиватися багато факторів: усне мовлення, спілкування, думка та інші. Від цього буде залежати наше майбутнє.
Тому, я вважаю, що людина відіграє важливу роль у сучасній ліриці.
Мирослава
Мирослава-дочка боярина Тугара Вовка,яка виховувалася простою селянкою.Була привчена до всякої роботи.Зростала духовно багатою,незалежною,володіла зброєю.Головне для Мирослави-бути вірною собі,діяти так,як підказує сумління.Розвинене почуття справедливості,була справжньою патріоткою.
Максим
Визнання рівності між людьми.Найвищий ідеал-влада громади.Любов до рідної землі.Вірність давнім звичаям.Чесність і відвертість,справедливість.
Тугар Вовк
Почуття своєї вищості,зарозумілість,найвищий ідеал-влада власника.Відсутність відчуття патріотизму.Зневага до народних звичаїв,віри.Підступність і хитрість,жорстокість.
Бурунда
Егоїстичний,жорстокий,зарозумілий,підступний і брехливий.
Провідна думка твору
Єдиність жити,працювати для громади,боротися за її добробут.Тухольці думали не лише про себе,а й про сусідні села.Відданість.Захар Беркут віддав своє життя на поправу і скріплення добрих громадських порядків у своєму селі.
Олесь Гончар… Як він оберігав і примножував у суспільстві «ту енергію гуманності, доброти, національної честі і гідності» (А. Погрібний). Він був опорою українського національного відродження.Саме тому в романі «Людина і зброя» автор передає свою тривогу за майбутнє не тільки українського народу, а й усього людства, отже, за долю планети Земля.Сам Гончар був прикладом для наслідування у захисті національних святинь, у патріотизмі, бо вболівав за долю рідного народу. Він прагнув, щоб люди не виготовляли смертоносну зброю, а були мислителями, духовними творцями, справжніми господарями своєї землі.Герої роману «Людина і зброя» — такі ж молоді хлопці-солдати, як і сам автор, їхні долі схожі, тому що будучи студентами, юнаки добровольцями пішли на боротьбу з ворогом — захищати рідну землю. «Окопи стали для нас другим університетом», — згадує Гончар. Страшні реалії життя випали на долю Богдана Колосовського, Степури, Дробахи, Мирона Духновича, Слави Лагутіна… Але турбота про інших, солдатська взаємодопомога, любов, синівський обов’язок перед державою, людська гідність допомагають вистояти у цьому пеклі, бо вони мають право на щасливе життя. Серед героїв особливо виділяється солдат Богдан Колосовський, який уособлює найкращі риси патріота. Мені здається, що це сам Олесь Гончар, бо і «листи» Богдана, які він символічно посилає в думках коханій, інтелектуально наповнені, що характеризує його як обдаровану, високогуманну натуру, якій довелося звідати найважчих випробувань.<span>Своїм твором письменник возвеличує людину, її героїзм: «Ідемо, ідемо. Хочемо пройти крізь цей степ, як торпеди, крізь його аеродроми, засади, крізь усі небезпеки, що зустрінуться нам на путі. Здається тільки вийдеш — і вже не буде війни… Але, навіть гинучи, віритимеш, що після нас буде інакше, і все це більше не повториться, і щаслива людина, розряджаючи останню бомбу в сонячний день перемоги, скаже: «Це був останній кошмар на землі».</span>
Ніхто - займенник, п.ф. - ніхто, заперечний, Н.в., підмет.