Фільм "Тореодори з Васюківки" дуже веселий і дотепний.Два хлопці,які завжди шукають якихось пригод.Хлопці—два лиходії,які не дають життя цілому селищі,то метро копати то ще якусь дурницю виробляють.В одночас фільм є і повчальний і дотепний.Контраст фільму захоплює,і хочеться ще дивитися і дивитися
Новела Ольги Кобилянської під назвою "Меланхолійний вальс" стала продовженням новели "Фантазія-експромт". Але може виникнути питання подібного роду: "Що означає назва новели?" "Що вона пояснює або хоче показати читачам?" і так далі.
Назва цієї модерної новели промовиста,оскільки мотив вальсу у ній наскрізний. Цей мотив стає лейтмотивом,щоб на його тлі вималювати три типи жінок,які є спорідненими у пошуках краси та глибоко індивідуалізованих - художниці Ганни,учительки Марти і піаністки Софії. Оповідачем новели є Марта,тому читач знають про неї менше,ніж про інших героїнь. Про Марту ми дізнаємося передусім через її спілкування з подругами;крім того,сприймаємо події у новелі її очима.
Також ще можна дещо сказати про назву даної новели: долі дівчат у самій новелі відтінюються звучанням меланхолійного вальсу - спочатку веселого,завзятого й сповненого шукання та суму і розлуки у кінці твору. У цьому виявилася майстерність Ольги Кобилянської,віддзеркалилися її чуттєва і зболена душа.
<span>Природа відігравала особливу роль у житті і творчості Лесі Українки. Весна, літо, осінь, зима — це не просто пори року, що змінюють одна одну. Весна для хворої на туберкульоз кісток Лесі була передвісником тепла, надією на одужання. У багатьох її творах звучить мотив весни, її цілющого впливу на всіх і на все. </span>
<span>Літо —, це сонце, тепло, ласкавий вітерець. Улітку Леся почувала полегшення, хвороба неначе відступала, а настрій був бадьорий; </span>
<span>Осінь і зима приносили з собою дощі, холоднечу, слабування і нові поразки у боротьбі з туберкульозом. Але негода ніяк не впливала на творчу активність поетеси. Якось вона у листі написала: "Часто у поетів настрій поетичний залежить від погоди — одні найбільше пишуть навесні, в чудову погоду, другі можуть писати тільки під час осінніх дощів, у мене ж сей настрій залежить най більш від того, яка погода в душі, і я пишу найбільше в ті дні, коли на серці негода, тоді чогось швидше робота йде". </span>
<span>Але ніяка негода не впливала на прояв любові поетеси до рідного краю. З ніжністю писала Леся Українка про ліси і озера Волині, синій Дніпро, південні степи України, чудові Карпати і мінливу красу Чорного моря. </span>
Люди здавна помітили, що не можна поспішати у роботі. Спершу треба все обміркувати, зважити свої вміння та силу, зрозуміти чи завдання по плечу, підібрати інструмент. І найголовніше - робити діло старанно, без поспіху. Так чинять майстри своєї справи. Тоді усі задоволені результатом. Не доводиться переробляти. Недаремно кажуть: «Поспішиш – людей насмішиш».
У будь-які часи знаходилися сміливі люди, які щиро прагнули до об’єднання українського народу, до збереження української державності. Дуже довго це не вдавалося, та українські поети і письменники не раз торкалися цієї теми та відображували її у своїх творах. Одним з перших в українській літературі питання боротьби українського народу за свободу та незалежність торкнувся талановитий український письменник М. Куліш. Герої його творів перші перенесли боротьбу проти зовнішніх ворогів на внутрішніх і направили свої зусилля на здобуття релігійної, політичної та національної свободи і незалежності.У романі П. Куліша «Чорна рада» ми спостерігаємо різні погляди на незалежність та соборність України. Наприклад, у образі Сомка автор відображує власний ідеал українського гетьмана, розумної, талановитої, освіченої людини, здатної об’єднати всі українські землі сильною рукою і створити могутню державу, рівну серед інших європейських держав. Для цього, на погляд головного героя, треба було утвердити панування старшин, які б тримали голоту в покорі, та встановити в країні мир, піднести її освіту і культуру.Але, на жаль, тогочасна влада була проти і потрібні були дипломатія та хитрість, а найголовніше – вміння згуртовувати навколо себе однодумців. Слід зазначити, що Сомка зрадили саме його полковники, у яких він був упевнений. Крім того, треба було подумати про встановлення хоч якоїсь соціальної справедливості і полегшення становища трудового народу. На жаль, усього цього у славного наказного гетьмана не було, тому він і програв та поплатився своїм життям за нереальну ідею.Гине полковник Шрам, палкий прихильник об’єднання окремих частин розрізненої України, прихильник становлення міцної гетьманської влади і створення автономної республіки. Дивним чином його патріотизм поєднався з поверхневим ставленням до пересічних українців, зокрема запорожців. Про який же мир у цьому випадку може йти мова, коли пересічні українці у результаті кровопролитних воїн не можуть отримати нічого, окрім нового тиску з боку можновладців?І козацька старшина, і запорожці, і простий народ, як уже часто бувало на нашій рідній землі, виявилися занадто довірливими до фальшивих обіцянок представників влади, до обіцянок чергового претендента на булаву українського гетьмана і чин російського уряду. В епоху, яку відтворив у своєму романі «Чорна рада» П. Куліш, посилився гніт поневоленого українського народу, тиск північних сусідів, кривавий розбрат, а крім того, нехтувалися усі права, які були здобуті у визвольній боротьбі наших співвітчизників проти польської шляхти.
