Це, я так розумію, за п'єсою "Наталка Полтавка?" тоді ось:
Головною дійовою особою п'єси "Наталка Полтавка" є звичайна українська дівчина Наталка. Вона проста, роботяща й чесна. Сама про себе вона каже:"Дівка проста, не красива, з добрим серцем, не спесива"(я точно не пам'ятаю бо це вчила роки 3 тому) тобто вже тут ми можемо бачити, що Наталка не ставить себе вище за інших, вона звичайна дівчина яка своєю найбільшою красою вважає добре серце. ЇЇ образ сприймається через її вчинки й манеру говорити. Вона співає дуже багато пісень, говорить звичайною мужицькою мовою. Це допомогає їй висловити свої почуття, а нам більш детально зрозуміти її образ. Наталці дуже важко пійти наперекір матері, яка бажає дочці счасливого та заможнього життя, але джля Наталки кохання вище за всі матеріальні блага.
Висновок - Як бачимо, Наталка добра й проста дівчина, яка не гонеться за грошима чи славою, для неї головне кохання, спокій в родині, тобто те, що зветься звичайним людським щастям.
На скрипці, сопілці (флейті)
<em>ШРАМ (справжнє прізвище Чепурний)</em>
<em>По одежі і по сивій бороді, сказать би, піп, а по шаблюці під рясою, по пістолях за поясом і по довгих шрамах на виду — старий «козарлюга». Був він син паволоцького попа, по прізвищу Чепурного, учився в Київській братській школі, і вже сай вийшов був на попи. Як же піднялись козаки з гетцу маном Остряницею, то і він устряв до козацького війська; бо гарячий був чоловік Шрам і не всидів би у своїй парафії, чуючи, як іллється рідна йому кров за безбожний глум польських консистентів ,і урядників над українцями, за наругу католиків і унітів над греко-руською вірою. Сидів він зимовником серед дикого степу на Низу, взявши собі за жінку бранку туркеню; проповідував він слово правди божої рибалкам і чабанам запорозьким; побував він на полі й на морі з низцями; видав не раз і не два смерть перед очима да й загартовався у воєнному ділі так, що як піднявсь на ляхів Хмельницький, то мав з його велику користь і підмогу. Ніхто краще його не ставав до бою; ніхто не крутив ляхам такого веремія... У тих-то случаях пошрамовано його вздовж і впоперек, що козаки, як прозвали його Шрамом, то й забули реєстрове його прізвище. І в реєстрах-то, коли хочете знати, не Чепурним його записано. не раз дзвонив старий Шрам шаблею; далі, почуваючись, що вже не служить сила, зложив з себе полковництво, постригсь у попи да й почав служити богові.</em>
Хорошо я прочитаю и помогу
<span>Ніби серце одпочине
</span><span>А туман, неначе ворог,</span>
