Этот стих мне понравился потому что Т Шевченко вливает всю душу в стих,говорит чтоб у страны не было врагов .
Автор написал стих когда болел на смертную в те времена болезнь воспаление лёгких
Іван Добробут – молодий танкіст з надзвичайно приємним і скромним лицем, онук діда Савки. Петро Колодуб – капітан, Герой Радянського Союзу, людина безстрашна і невтомна, хоч на вид такий і маленький, і не дуже неначебто й здоровий. З любого пекла виходить переможцем. До війни був садівником. Садив колгоспні сади, співав пісень, дівчаток любив та, мабуть, що й усе.
Дід Платон Півторак – рибалка, перевізник через Десну.
Дід Савко – рибалка, перевізник через Десну. Було йому літ сімдесят чи, може, й більше. Він був маленький, з підстриженою борідкою. dovidka.biz.ua Був би він схожий на Миколу-угодника, коли б величезна, мов коров’ячий кізяк, стара кепка не лежала у нього на ушах та землистого, так би мовити, кольору сверт не висів на ньому, як на хлопчику батьків піджак.
Борис Троянда – один з відступаючих через Десну.
Левко Півторак – полковник, син Платона Півторака. Видатний воїн зі слів діда Платона.
Демид – син Савка, його огнем печи, на шматки ріж, ну не одступить.
Бо якщо сум заступить одного то в нього довгі ноги і він і до другого добирається! Бо тому жаль другого і він тоже сумує!
«Захар Беркут» цитатний план
1.На весні 1241
2.Тугарин кримезний як Дуб
3.Скромна та ніжна Мирослава
4. День ловлі Ведмедів
5.На дівчину напала скажена ведмедиця
6.Стародавнє село Тухля
7.Просить у Боярина руки його доньки