были друзья у Лёньки в повести
1) сумний князь та князівна
2)розмова та надія
3)прихід Джури
4)посланець від змія
5)вимога змія
6)засмучена князівна
7)рада з воеводами
8)згода
9)розмова між синовів
10)прихід дванадцять парубків
11)відмова Микити
12)прихід дітей
13)голоси
14)велика перемога
1. Скляна кулька вільно переміщувалась у просторі.
2. Продавець діставав різні речі звідти, звідки Джіп з батьком не очікували їх отримати : "- Папір! - сказав він і взяв із порожнього капелюха з пружинами аркуш паперу. - Шворка! - в роті в нього виявився клубок, від якого він відмотав довжелезну шворку, як мені здалося, проковтнув!".
3. Продавець знайшов в капелюсі покупця двоє чи троє яєць, чималу мармурову кульку, годинник, з півдесятка неодмінних скляних кульок, зіжмаканий папір, потім ще папір.
4. Зіжмаканий папір ріс на прилавку вище й вище, допоки майже затулив собою продавця.
5. Поява чарівного іграшкового меча, який не гнеться, не ламається, не ріже пальці.
6. Перетворення продавця в кролика.
7. Продавець показав хлопцеві різні фокуси.
8. Продавець накрив Джіпа барабаном і той (Джіп) зник.
9. Різке переміщення батька на Ріджент-стрит.
10. Справжні чарівні (живі) солдатики, які починають рухатися після незвичайних слів.
Дік Сенд- Сміливий юнак я кий попри свій вік умів відповідати за свої вчинки та буди відповідальним, а йому це було як нікому потрібно адже від був капітаном судна Пілігрим.
Негору злий,бездушний чоловік.Він міг зробити з людиною що завгодно.Міг вбити,міг катувати людину поки вона не буде просити помилувати.Негору торгував рабами.Але тільки чорношкірими.Тому що білих ніхто не купував.Ця людина дуже жорстока.Негору нікому не розказував про своє минуле.Він був закритою людиною.Його люди ненавиділи.Він постійно заздрив Діку Сенду.Негору хотів бути капітаном,але в нього не було такої можливості
Джерелом художньої образності є оточуючий світ, який освоюється в різних формах, що нарощує рівень його людськості. Поряд з мистецтвом чи не найпотужнішим способом такого олюднення виступає наука. їх співставлення має давню традицію, що сформувалась на ґрунті порівняння їх пізнавальних можливостей. Між полюсами їх ототожнення і протиставлення окреслились різні підходи.
Перш ніж було з'ясовано, що пізнання в мистецтві не є виключно формою здобування знань, а специфічність художніх і наукових пізнавальних засобів свідчить про їх самодостатність, питання вирішувалось "технологічно" - через порівняння гносеологічних моделей: "почуття - образ" / "думка - поняття", суб'єктивність / об'єктивність, емоційна насиченість / емоційна нейтральність, особистісна позначеність продукту / знеособленість отриманого результату тощо. Сьогодні воно трансформовано у проблему художнього мислення, що вивчається естетикою як процес формування особливої - образної - картини світу. Головна її специфіка полягає в тому, що збагнутий смисл обов'язково позначений відношенням до нього. Виражаючись через переживання, це відношення спрямовує людину на певний шлях взаємодії із сущим та на його перетворення.