Далі дядька Шпичака зловили охоронці заповідники, бо полювання на території цього заповідника було заборонено.
Після того як дядько Шпичак заплатив штраф він уже не полював на території заповідники і попросив у хлопців пробачення
Постав "Спасибо"
Тема:човен-як символ піднесеної душі ліричного героя,його романтичної мрійливості і закоханості в навколишній світ
Ідея:показ глибини і незбагненності світу
Худ.зас.:звертання:Не спіши,не лети по сяйних світах,Мій малий ненадійний човне!
апогея:І над нами,й під нами горять світи.І внизу,і в горі глибини
епітети:срібний птах,ненадійний човне
порівняння:човне-як срібний птах
Мариністично-символічна поетична мініатюра.Композиційно складається с 2 строф.Жанр-класична любовна єлегія.
Образ тітки Мотрі
Тьотя Мотя –
саркастична, гостра на язик, груба, неосвічена жінка, ворожо налаштована до
всього українського. Проте на рідкість вперта у своїх поглядах та не соромиться
їх висловлювати. Вона за походженням також українка, проте вважає себе
«руською».
Побачивши на
вокзалі напис українською «Харків», вона цілком серйозно питає: «Нащо, питаюсь,
навіщо ви нам іспортили город?». Те, що в українській опері «Тарас Бульба»
артисти співають по-українському вона називає «безобразієм». Її докази мають
незаперечну логіку: «Да єтого не может бить, потому што єтого не може бить
нікада!».
Українська мова для
неї — просто «австріяцька вигадка». Убивчим за силою сарказму є висловлювання
тьоті Моті: «По-моєму, прілічнєє бить ізнасілованной, нєжелі
українізірованной». Вона рознервувалася, коли Уля сказала, що її ноги
відповідають «українському стандарту», бо відразу кинулася крадькома вимірювати
свої. Завдяки майстерності й таланту М. Куліша ім’я «тьотя Мотя» перейшло в
народі до розряду прізвиськ.
Образ дядька Тараса
<span>
Як і тьотя Мотя, дядько Тарас – гротескна фігура. Він – прихильник старовини,
козаччини, того, що все оджило своє, та не хоче брати у розрахунок сучасні
умови життя. Незважаючи на глибоке знання історії та мови, любові до
українського, певні висловлювання, що не позбавлені сенсу, після суперечки з
тіткою Мотрею він змінює свою позицію і голосує за зміну прізвища. Для нього
головне, аби залишився корінь «маз» як показник його роду. Тобто, Тарас являє
собою тільки ще одну точку зору на українське, яка типова для того часу.</span><span> </span>
