Мій режим дня
У будній день я прокидаюся рано. Спочатку вмиваюся, потім снідаю, одягаюся і тато відвозить мене до школи. Уроки починаються о 8.30.
Після уроків я йду додому, швиденько обідаю і їду у футбольну школу - там заняття удень.
Надвечір я беруся за виконання домашніх завдань. Пізніше ми вечеряємо. Портфель я складаю увечері перед сном. Так проходить мій день.
З дитинства моя мама мені говорила:"Доню (синочок), яка твоя мрія?".Я соромилась (вся) сказати, тому відповіла:"У мене не має мрії!".
А насправді я дуже хотіла стати художником та відкрити свій музей мистецтва.Я думала що ніхто у мене не повірить. Але у 13 років я зрозуміла, що не потрібно боятися мрій.
<span> Якщо людина дійсно щось хоче, то обов'язкого досягне своєї мети!</span>
Тріо дуже гарно заспівало. Протест на вул.Грушевського. Велика хвиля імміграції очікує нас. Регрес - ми не можемо це зробити.
Квартет гарно танцює. Я купив компост
нещодавно подруга запропонувала мені прочитати книгу " до зустрічі з тобою"
Книга розповідає про дівчину , іка працювала в кав*ярні і жила спокіцним життям. Але.... кав*ярня зачинилася і Лізі довелося шукати нову роботу. ВОна намагалася знайти щось не дуже складне, і спробувавши безліч робіт, згодилася доглядати за квадриплегіком. Спочатку це було не дуже легко, але, коли вона ненароком почула розповідь його сестри, вирішила звільнитися.
але вона зрозуміла, шо повина допомогти знайти причини для життя Вілла. Адже його всі любили, і вона також......
Луїза не зрозуміла як ц сталося, але , як є так є
мені було шкода Вілла, тому що причин для життя він так і не знайшов, і покінчив його самогубством. А от Луїза просто поламалася.