Вступити до інституту, брати участь, працюю вчителем, написати автобіографію,
стосунки в колективі, користуватися пошаною, ставлення до роботи, займатися на курсах іноземної мови, за таких обставин, взяти за основу, зустрінемося о чотирнадцятій годині.
Раджу знайти у книзі : Павло Штепа «Москалі - не "рускіє" і не слов'яни». Книга варта уваги для вивчення нашої історії !
прикметником
упевнений <em>(</em><em>у</em><em /><em>чому</em><em>?</em><em>)</em><em />у перемозі
Означено особові: Запрошу її якось на танці, така-то гарна. Танцюєте вже не першу годину, не важко?
Неозначено особові: Уже давно чекали на її повернення всім селом. Говорили за цим столиком про щось буденне, зовсім нецікаве.
Безособові: Кожного дня вечеріло все раніше. На цих уроках було намальовано так багато дитячих картин.
Узагальнено особові: Як сіно косять, до дощів не просять. Не хвали коня, поки з дороги не вернешся.
Звертання: Ганно, а нащо нам все це, ходімо краще в кіно? Знаєш, рідно країно, як часто думаю про тебе я.
Вставні слова: Думаю, нам варто було розповісти Денису про цю ситуацію. Проліски, як на мене, - найкрасивіші квіти на землі.
Я дивлюсь на вас,
мамо,
Бо душа ваша — яблуня
Золота, золота...
Бо квітує в ній сонячно
Доброта.
М. Косякевыч
Мати... Красу жінки-матері оспівували з давніх-давен. їй присвячували вірші, поеми, пісні. Художники змальовували її неповторну чарівність. Скільки чудових зображень жінок з малим дитятком на руках! Скільки в погляді матері ніжності, тривоги за майбутнє її рідної крихітки! Так ясно і просто каже прислів'я про те, що мати — це людина, яка найрідніша у всьому світі: "Нема цвіту пишнішого, як маківочка, нема роду ріднішого, як матіночка". Ні за які скарби не придбати матір. Яскраво свідчить про це народна творчість: "Нема того краму, щоб купити маму", "Матері не купити, ні заслужити".
Моя матуся. Це струнка, звичайна, проста жінка. Така приємна у розмові. Без нарікань на долю, без жалів. Як подих вітру. Лагідна така! А якщо і зробить зауваження, то чемно, тихо, ввічливо. "Материн гнів — як весняний сніг: рясно випадає, та скоро розтане".
Як приємно, відчуваючи тепло материної руки, її подих, ніжно пригорнувшись до її плеча, розповісти про свої мрії, поділитись роздумами про прочитану книжку, довірити все те, що хвилює і бентежить... Вона порадить, заспокоє, втішить і підбадьорить.
"На сонці тепло, а біля матері добре". Коли часом я хворію, то моя мила ненька хвилюється, піклується про мене з особливою увагою. "У дитини заболить пальчик, а в мами — серце":
Люблю, коли мама
Для мене співає.
Із мамою вдвох
Сумно нам не буває... Люблю свою маму, —
Ви, певне, так само,
Люблю вже за те,
Що вона — моя мама!
Ю. Михайленко
Хай довгими будуть твої літа, душа твоя хай не старіє!
