Дід — це жива мудрість, неписана історія нашого народу. На своїх зігнутих плечах несуть діди стільки краси й ніжності, що може позаздрити їм будь-хто.
І коли в автобусі я бачу сідоглавого предка мого з в’язанкою бубликів, я чомусь думаю: зараз прийде в хату, добуде свій нехитрий гостинець і скаже своєму Іванкові: «А глянь, що я приніс від зайця...» Він посадить своє чорняве чи біляве онучатко, і воно, роззявивши ротика, слухатиме його простодушні оповіді, у яких переплететься дійсність і фантазія. І колись обов’язково прокинеться в його душі дідова краса, і живитиме його дідова мудрість і дідова мова
Досвід, отриманий у спадок від своїх бабусь, залишається золотим набутком на все життя. Ще змалечку ці мудрі вчителі виховували в дітей любов до рукодільництва, господарських навичок. Споконвіків у нашого народу це було традицією, сталим неписаним законом.
Нерідко бабусі є творцями легенд, казок, прислів’їв та приповідок. «Тисячі речей,— писав Іван Франко,— у житті забудете, а тих хвилин, коли вам люба мама чи бабуся оповідали байки, не забудете до смерті».
Один із сучасних народознавців писав, що після проспіваної пісні, розказаного оповідання чи казки виконавці уточнювали: «То мене бабуся навчили». Те саме стосується і найрізноманітніших видів виробничих занять, і художніх промислів. Від бабці навчилась онучка прясти й ткати, плести, шити й вишивати, садити й вирощувати квіти, білити хату, працювати в городі, виховувати немовлят.
Часто бабуся заміняла неньку й батька, особливо в повоєнні роки, коли чимало дітей залишилося без рідних
Двоє ножиць, троє штанів, чотири двері , п'ять людей, сім вікон, з п'ти учнів , до двадцяти градусів
<span>1) Він що кішка: як ви його не киньте, всеодно на ноги стає.
2) Або ви, кумо, їжте борщ, а я буду м'ясо, а ні, то я буду м'ясо, а ви борщ.
3) ◦Як ви до людей, так і люди до вас;
4) Ти б, метелику, не дуже пишався, сам учора гусінню був!
5) Скажи мені, хто твій друг, і я скажу тобі, хто ти
6) Ти його в плуг, а воно тобі в луг.</span>
<span> </span>Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче.
«А я вже перехватив».— «Як?». — «Та з'їв окраєць хліба, та дві паляниці, та два решета гнилиць».
Артіль міцна, як всі за одного, а один — за всіх.
Аршин на піджак, а два — на латки.
Багач! Його сусіда чотирма волами оре!
<span>Балакала-говорила сім мішків гречаного Гаврила.
</span>
Привіт друже.Довго не бачилися ,як там тебе справи в Німеччині.Як там батьки?Думаю що все добре.Передай всім привіт від мене і чекай від мене новин.
Я все життя мріяла стати художником.В нашому будинку живе художник.Своєю сукнею я завдячую модельєру.До нас в місто приїде відомий модельєр.Мій будинок обирав тато він дизайнер.Я читала ,що на дизайнера довго вчитися .Сьогодні продавець дав мені цукерку.Моя сусідка продавець.Моя олюблена вчителька Наталя Іванівна.Вчителько сьгодні всім поставила 12.Двірник старанно підмітає подвір`я.Мій дідусь працював двірником.