Жив був ижачок.зранку як встане пиде гуляти,и дуже цикаво йому було пид час прогулянки-то грибочок знайде,то мурашку зустрине.Одного разу гуляв ижачок по лису у чуе якесь шелестиння.а то була лисичка.хотила вона ижачком поласувати.звернувся ижачок в клубочок,голки насторбурчив. пидишла лисичка до ижачка и лапою його тримати хотила,и як закричить и бигом навтики
Козаки за внутрішніми якостями та за зовнішніми ознаками були повним відображенням свого народу, свого часу, вони відповідали всім ознакам справжніх патріотів своє Батьківщини.<span>З постриженою головою на якій був тільки чуб (оселедець), з довгими вусами на верхній губі, вічно тримаючи люльку в зубах, погляд завжди був похмурим, зустрічаючи сторонніх спочатку непривітно, неохоче відповідаючи на питання, згодом лагіднішав, веселішав. </span>
<span>Постать козаків завжди надихала мужністю, неповторним гумором, молодецтвом. Завжди був здоровим, вільним від хвороб, умираючи в більшості на війні, віддавав шану свої рідній землі. </span>
Сьогодні наш народ є слабким, недовговічним, порожнім: як до дев’яноста років хтось доживе, то вже стежки під собою не бачить, а в данину у сто років тільки в силу вбирався, тому козаки жили довго і весело.
<span>Що стосується внутрішніх якостей козаків, то помітна суміш вад і чеснот, вважаючи головним заняттям і ремеслом свого життя війну, захист свої неньки України : часто підступні, хитрі, жорстокі, дикі щодо своїх ворогів. </span>
Козаки були справжніми братами один одному, друзями, вірними товаришами, надійними соратниками.
Характеристика козака. Добродушність, щедрість, безкорисливість, щира дружба, висока любов до свободи – були характерними рисами наших козаків, вони краще воліли люту смерть, ніж ганебне рабство.
<span>Щодо сторонніх осіб козаки були гостинними і привітними. " </span>У Запоріжжі любий бажаючий міг прийти у курінь, жити чи пити без ніяких допитів або вдячності за гостинність.<span> "</span>
Війна у житті козаків була головною справою, тому на війні відзначалися розумом, хитрістю, умінням раптово і несподівано напасти на ворога, вражаючи великою відвагою, терпінням і здатністю дивитися в очі смерті. У боях вмирали як справжні лицарі, не дорожили своїм життям «Уміючи шарпати, уміли і померти не скиглячи<span>».</span>
<em>у народі кажуть :" Умій вчасно сказати і вчасно замовкнути " або " Мовчання - золота , а розмова-срібло". На мій погляд , ці вислови повністю правдиві . Бо кожна людина звісно має свою думку , та вона може бути не корректна в тому , чи іншому випадку . Наприклад, коли всі розмовляють про оперу , ти не будеш висловлювати думку про рок концерт , бо можеш , якщо знаєш , розповісти якийсь цікавий факт на суспільну тему . </em>
<em>Але й інколи треба вчасно замовкнути . Бо інколи навіть найменші розмовини можуть утворити неприємний , великий конфлікт , який нікому не буде в радість , та й ще й нерви попсує .</em>
<em> Тому завжди треба думати , що ти хочеш сказати та чи треба казати це .</em>
