1. Життєвий та творчий шлях.
2.Особливості творчого доробку.
3.Аліса у країні чудес як один з найзвичайніших творів Льюїса Керролла.
4.Висновок
Молоко кобили (Павлусю дав татарин паляницю и молоко. Павлусь з'їв, не знав, що молоко з-під кобили) (в <span>VII, перший абзац)</span>
Бідному википить, а багатому накипить. День довгий, а вік короткий. Без діла слабіє сила.Без охоти нема роботи.Без роботи день роком стає.Без сокири не тесляр — без голки не кравець.Без труда нема плода.Будеш трудиться — будеш кормиться.Губами говори, а руками роби!Де руки й охота, там скора робота.Для нашого Федота не страшна робота.Діло майстра величає!Добре діло утіха, коли ділові не поміха.Добре роби — добре й буде!Добрий початок — половина діла.Добра пряха на скіпку напряде.Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує!За один раз не зітнеш дерева враз.Заклопотався, як квочка коло курчат.Зароблена копійка краща за крадений карбованець.Кожна птичка своїм носиком живе.Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота.Коли почав орати, то у сопілку не грати!Лежачого хліба ніде нема.Маленька праця краща за велике безділля.На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить.На охочого робочого діло найдеться.Не в цім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить.Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.Не дивись на чоловіка, а на його діло.Не кайся рано встати, а кайся довго спати.Не місце красить чоловіка, а чоловік місце.Не одежа красить людину, а добрі діла.Не святі горшки ліплять, а прості люди.Не сокира теше, а чоловік.Недаром говориться, що діло майстра боїться.Печені голуби не летять до губи.Під лежачий камінь вода не тече.Поки не упріти, поти не уміти.По роботі пізнати майстра.Праця чоловіка годує, а лінь марнує.Працює, як чорний віл.Працюй, як коняка, а їж, як собака.Ранні пташки росу п'ють, а пізні — слізки ллють.Рання пташка росу оббиває.Роби до поту, а їж в охоту!Робить, як чорний віл.Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.Старається, як мурашка.Того руки не болять, що уміють.Треба нахилиться, щоб з криниці води напиться.Труд чоловіка кормить.Трудова копійка годує довіку.Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.Хто багато робив, той і багато знає.
Жанр "Планетник": повість- притча ; Б. Харчук визначив свій твір як повість - легенду
Савка - компаньон Калитки, измученный бедностью крестьянин, живущий в долгах и не знает, как существовать дальше. Доведенный до отчаяния, он согласен продать дьяволу собственную душу. Он даже ходил на Ивана Купала на перепутье звать Гната Безпьятого! Лишь разбогатеть, приблизиться к «хозяев», приобрести в руки еще кусочек. Ведь, по его моралью, «с деньгами, сказано же, и черт не брат». Но в денежных делах нет ни братьев, ни кумовьев: Калитка занимает Сеньке деньги не только во неслыханный процент, а еще, для верности, требует «запродажной запись на волы». Герой размышляет о том, что, видимо, соседский помещик Желудь имеет «нечистые деньги», то есть он уже воспользовался этой возможностью. О человеке, который ставит на первое место в жизни богатство, можно уверенно сказать, что она продает душу дьяволу. При разделе денег и Калитка, и Савка готовы убить друг друга. Впрочем, когда дело провалено, когда Герасиму не дали наложить руки, Савка раскаивается. И его покаяние - это настоящее покаяние человека-христианина.
