Ответ:
Головна думка твору: кожен може досягати успіху, якщо він буде намагатися і буде впевненим, ніколи не буде здаватися.
Объяснение:
«Чорна рада» Куліш аналіз твору Підзаголовок: «Хроніка 1663 року» Автор: П. Куліш Рік: 1857 Літературний рід: епос Жанр «Чорна Рада»: історичний роман, роман-хроніка Тема «Чорна Рада»: розповідь про Чорну раду, що відбулася в Ніжині в 1663 році Ідея «Чорна Рада»: заклик до єднання, цілісності України; утвердження думки, що тільки свідома українська інтелігенція має бути панівним класом суспільства. Джерела роману: «История Малороссии» М. Маркевича, «История Малой России» Д. Бантиш-Каменського, літопис Самовидця. Дві сюжетні лінії — соціальна і любовна. Відхилення від історичних фактів: опис подорожі полковника Шрама, його перебування на хуторі Хмарище, зустріч його сина Петра з Лесею, двобій Петра з Кирилом Туром, переживання Лесі через коханого. Проблематика «Чорна Рада» Історична доля України Взаємини між панством та біднотою Стосунки між Україною та Росією Вірність обов’язку, козацька честь Місце Запорозької Січі в історії України Любов і ненависть Вірність і зрада Батьки і діти Історична постать і сучасність Цінність людського життя «Усякому єсть своя кара і награда од бога» Письменник акцентує увагу на суперечностях між простими козаками істаршиною, між міщанами і шляхтичами, між городовими козаками і запорожцями. Визначальним сюжетним «полігоном» для характерологічного увиразнення героїв є дорога, у яку вирушає козак Шрам зі своїм сином Петром, прямуючи з Правобережної України до Лівобережної до Якима Сомка. На цій дорозі вони зустрічають різних за соціальним статусом і політичними поглядами людей. Головні герої «Чорна Рада» Яким Сомко — наказний гетьман Лівобережжя, переяславський полковник , Павло Тетеря — правобережний гетьман Васюта Золотаренко — ніжинський полковник, Іван Брюховецький — кошовий — гетьман Запорозької Січі московський князь Гагін, Кирило Тур — запорозький козак, курінний отаман; полковник і панотець Шрам (справжнє прізвище Чепурний), Петро Шраменко — його син; Михайло Черевань — колишній козак, господар хутора, Меланія дружина Михайла Череваня і дочка Леся Божий Чоловік Матвій Гвинтовка Вуяхевич
Експозиція: зображення історичної епохи, у якій відбуватимуться події твору, знайомство з головними героями роману. Зав’язка: прагнення Шрама підтримати на раді Я. Сомка, подолати розбрат і безлад серед козацтва. Кульмінація: проведення «чорної ради», за підсумками якої І. Брюховецький — гетьман, Я. Сомко — в’язень. Розв’язка: смерть Я. Сомка, І. Шрама; одруження Петра з Лесею.
Джерело: http://dovidka.biz.ua/chorna-rada-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Джерело: http://dovidka.biz.ua/chorna-rada-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Яке солодке та приємне слово. Якщо людина має справжнього друга, то вона вже по-справжньому щаслива.
«Злочин і кара» — один із найскладніших творів
світової літератури. У своєму романі Федір Михайлович Достоєвський зобразив
життя російського суспільства середини XIX століття з його убозтвом,
безправністю, гнобленням і розбещенням особистості, що задихається через
усвідомлення свого безсилля і тому бунтує. Письменник розповів нам про героя,
«що взяв у душу свою всі болі і рани часу».
<span><span>Розуміння Достоєвським сутності мистецтва було причиною
створення особливих форм реалістичної творчості. Твори Достоєвського -
свідоцтво того, що він поєднував у собі як митець силу геніального психолога,
інтелектуальну глибину мислителя та пристрасність публіциста. У творах
письменника реалістичні сцени страждань поєднуються з філософською символікою,
публіцистичні газетні факти - з фантастикою, логічні абстраговані категорії - з
інтуїтивістськими елементами, Достоєвський збагатив жанр реалістичного роману
XIX століття новими художніми особливостями. Улюблений метод письменника -
зібрати велику кількість своїх героїв в одне місце та змусити розкриватися їх
образи у зіткненні почуттів та ідей, ніби без втручання автора-оповідача.
Романам Достоєвського був властивий поліфонізм як метод художнього мислення.
При цьому досягалось, з одного боку, відчуття численності співбесідників, з
іншого - окремість кожного голосу, що вів свою тему самостійно, майже
рівноправно з голосом автора. У межах злочинно-авантюрного сюжету поставали
глибинні ідеологічні, соціально-філософські проблеми. Самі злочинні сюжети
романів Достоєвського несли не просто інформативну функцію, але й, втілюючи
об'єктивні закони тогочасного суспільства, відображали художню концепцію
Достоєвського, його світогляд. Злочин, як крайній ступінь порушення суспільних
норм, відображав трагічну сутність дійсності та соціальні протиріччя. Характери
героїв розкривалися Переважно у найгостріші моменти, коли все накопичене ними у
попередньому житті раптом виливалося у екстраординарний вчинок. Неочікувані,
навіть не виправдані спочатку дії персонажів письменник мотивує глибоко
прихованими психологічними причинами, наявністю у людській натурі різнобічних
взаємовиключних потягів та пристрастей. Незвична динамічність композиції,
відчуття катастрофічності того, що діється, драматична напруженість у розвитку
конфліктів, експресивність написання виявилися вражаючим художнім відкриттям,
що чудово слугувало меті відображення найскладніших морально-психологічних та
соціально-філософських проблем. Достоєвський зумів передати у художніх образах
не тільки потік подій, людських доль, духовну боротьбу, але і трагічні
конфлікти у духовному житті суспільства. У своїх інтелектуальних романах
Достоєвський майстерно малював найгостріші поєдинки думок, трагічних зіткнень
ідей та світоглядів. Улюблена письменником форма сповіді героїв, що проявлялася
у діалозі з духовним противником, досягала нещадної відвертості, виявляла
трагічну діалектику глибинних почуттів та думок персонажів. </span><span>
<span>Творам
Достоєвського, написаним у жанрі роману, найменш властива епічно спокійна
манера оповіді. Їм притаманна гострота чисто драматичних жанрів та багатство
художніх образів.<span> </span></span></span></span>
Для кожної людини свобода це найголовніше.Бути вільним це означає не тільки не бути кріпаком чи рабом,але і мати свою точку зору свою думку.у романі ці проблеми гостро попушено