Напевно жодна людина не хотіла мати такого друга.Потрібно мати: вірного, чесного дріга.Який ніколи не залишить тебе в біді, буде твоєю опорою .Потрібно вміти правильно вибирати друзів .На мою думку "Форбований лис"дружив зі своїми друзями лише за вигоди.Але тут виникає ще одне запитання , чи були вони внього чи ні??
Ну коли він рятував Толю то він був сміливим ,героїчним .Він не побоявся що з ним станеться він думав тільки про друга і як його врятувати))
<span>Тема: розповідь про Устима Кармалюка, який після повернення із Сибіру продовжує захищати інтереси простого люду від «владик». </span>
Ідея: возвеличення прагнення народного месника боротися за волю, справедливість; надавати допомогу тим, хто її потребує
<span> Жанр: історична пісня.</span>
Метафори: «сонце сходить», «прийшла туга до серденька».
Епітети: «славні хлопці», «хороші хлопці», «світ великий і розкішний».
Повтори: «дзвони дзвонять», «нехай...», «світ великий», «при дорозі подорожньою».
Риторичні оклики: «Ви на мене Кармалюка, Всю надію майте!», «Як не має він грошей — Треба йому дати!», «А здорові, хлопці!», «Благослови, отче!», «Світ великий і розумний Та ніде ся діти!», «Нехай мене, Кармалюка, В світі споминають!».
<span>Порівняння: «А мене, Кармалюка, Як звірюку гонять!»
Риторичні запитання: «Зібрав собі славних хлопців,— Що ж кому до того?», «Прийшла туга до серденька, Як у світі жити?».</span>
Можливо, мені б не сподобався такий вид життя, але у кожного є своя доля і долі ніколи не бувають однаковими. Звичайно, у сучасному світі не зовсім хотілось би бути Планетником, а під словами: Бути Планетником. Я уявляю життя з природою, тобто мати лише природу, людей і книжки, адже в ті часи не було ні телефонів, хоча якби були, то вийшло б цікаво, якщо дідусь Капуш почав телефонувати Планетнику і розказувати йому "Закони природи"
