я тобі тільки підскажу що символ - це предмет або слово яке умовно виражає суть певного явища. Лебеді це символ кохання вірності.Символ лебединої краси неповторні швидкоплинні роки дитинства які роблять цей світ кращим добрішим доскогалішим.
Весною все цвіте, зеленіє, і про красу того буяння співають пісень птахи. Усе вкривається зеленим серпанком, а дерева хтось ніби облив молоком. Біло-рожево всміхаються садки. Усе цвіте, піднявши до сонця зелені голівки, а понад дорогою стоять у молочному шумовинні розлогі каштани.
Іду полем, а квітів безліч. Квітів яскравих, радісних, буйних. Вітерець їх колише, вони хитають голівками і ваблять до себе. Зелень свіжа й чиста. Часом спиняюся на узліссі і слухаю пташині співи. Кожна пташка славить весну, і кожна славить на свій голос. Часом він буває і не дуже приємний, але весною все здається найкращим. Вже позліталися всі пташки, доки не з’явилися пташенята і не почалися турботи, вони розважаються співом.
Я з дитинства люблю теплі, лагідні весняні дні. Весна пролітає садками, полями, лісом, заквітчує все вривається потужно до міста, бере владу у свої теплі руки. Блакитними очима дивиться на все весна. Вона ще молода, ніжна, святково усміхнена. Ще так недавно холодно дихала зима, а вже сьогодні — лагідне повітря весни огортає землю. Потім весна поверне на літо, літо — на осінь, і в степу, де буяли квіти і трави стане тихо й сумно
<span>Кожний народ створив багато чудових і цікавих казок. У них
відображене життя народу, його мрії й очікування кращої долі, і боротьба
із гнобителями. Ще із сивої давнини народ придумував і усно передав
нащадкам чудові фантастичні мрії про добро, правду й вселюдське щастя.
Темою, що поєднує всі народні казки в окремий жанр, є твердження людини
як особистості, його боротьба проти сил, які заважають його щастю.
Виразниками, носіями цієї основної теми
є казкові персонажі, які по народних поданнях діляться на добрі й злі.
Злотворци – це ті, які роблять людям зло, позбавляють їх духовних і
матеріальних благ, пригнічують або заміряються на їхнє життя. Це Змій,
лев, мачуха, жіноча дочка, розбійник, багатий брат, пан… Образи
злотворцев бувають алегоричними (у казках про тварин), реалістичними (у
побутових казках) і фантастичними (у казках чарівних).</span><span>Особливу категорію представляють ті, хто твори
т добро. Це богатирі й помічники головного героя: наречені, наречені,
чарівники, пророки, домашні й дикі звірі, птахи, риби, мурахи, тобто ті
образи, які сформувалися під впливом фантазії. Характерним проявом
народного подання про роль особистості в суспільстві є образи
героїв-богатирів – поборників добра, волі, справедливості. Це
представники простих трудових шарів – Котигорошко, Кирило Кожемяка, Іван
– мужицький син, Чабанец і решти
</span><span> Герой-Богатир завжди захищав соціальні інтереси людей, як,
наприклад, Кирило Кожемяка, що не відгукується на прохання пануючи
«перемогти» змія, поки не прийшли до нього маленькі діти. Зрозумівши, що
буде захищати не царя, а дітей, Кирило Кожемяка не витерпів, заплакав
та й говорить: «Ну, це ж для вас я зроблю». Часто помічниками
героїв-богатирів є богатирський кінь, яким скакає «вище лісу вартого,
нижче хмари ходячого», або люди, наділені надприродними силами й здатностями, як Вернигора, Вирвидуб і решти</span><span>Ворогами героїв виступають змій-людожер, « баба-яга, кістяна нога»,
одноокі людожери, чаклуни, злі парфуми, які роблять людям зло й
приносять нещастя. Отже, головним естетичним принципом народної казки є
боротьба добра зі злом, твердження правди, справедливості, покарання за
несправедливість</span>
Якщо риба стане людиною то так.
Якщо риба стане людиною , а жінка рибою то толі ртба скоріше за все зробить з нею теж саме, хоч і буде чути ії.