Струнка, пишна, пахуча новорічна ялинка – справжня окраса новорічних
свят. Свіжа, принесена в дім з зимового морозу, вона наче казкова
лісова принцеса веде за собою святковий настрій. Ялинку встановлюють у
кімнаті на видноті та починають прикрашати.
Вітчизна-це не хтось і десь, я - теж Вітчизна
Вітчизна, Батьківщина... Відразу помітно, від якого слова походять ці слова. Тобто, Батьківщина - це не тільки земля, де я народився, але й земля моїх батьків, та батьків моїх батьків, і так далі, до далеких пращурів. Всі люди - діти своєї рідної землі, її частина. Не буває так, що людина - окремо, а її рідна країна - окремо, навіть якщо хтось і стверджує щось подібне. Не буває людини без Вітчизни - бувають люди, які, на жаль, не цінують свою Вітчизну.
Наша Вітчизна, Україна - це не тільки гори, ліси, річки, міста та села. Це і наш народ, тобто окремі люди, з яких цей народ складається. Інакше і бути не може, бо країна без людей - це не країна, а просто територія. Таким чином, всі ми є частками Вітчизни. І я, і мої батьки, і однокласники, інші знайомі та незнайомі люди... Якщо людина народилася і виросла в Україні, то назавжди залишається її частиною, де б ця людина потім не жила.
Ось і прийшла осінь. Тільки зовсім недавно дерева в парку радували нас буйною зеленню, і от зелене листя пожовкло, заблищало золотом і почало повільно падати на землю. На вулиці ще тепло, а птахи вже збираються відлітати у вирій.
Старий парк ніби завмер, прислухається до кроків осені. Знає він, що зовсім скоро теплі тихі вересневі дні закінчаться. На зміну вересню прийде жовтень, умиє парк сльозами дощів. А там і листопад огорне все навкруги своїм холодом. Дні стануть короткими, небо буде похмурим, а дерева скинуть з себе останнє листя. Затихне парк без пташок, які повернуться до нього тільки навесні.
Де ж ти, літо, поділось, куди подалось?
Осінь, ось вона, осінь! Осінь, ось вона, ось.
Але парк не почуває себе самотнім. Жителі міста приходять сюди на відпочинок, блукають алеями, засипаними листям, дихають свіжим осіннім повітрям. І діти полюбляють гуляти в парку: ховаються одне від одного між деревами, збирають листя. А ось і грибники завітали сюди, бо осінь цього року щедра на гриби.
Гарно в старому осінньому парку восени, коли попрощався він з літом і прислухається до кроків зими.
В далечінь холодну без жалю за літом
синьоока осінь їде навмання.
До лексеми токар не є однокореневим слово токувати
