Несмiливий, боягузливий, боязкий, скромний.
Веселі пушинки
По небу кружляють,
М`яким килимочком
Ліс - поле вкривають.
Хліб у народі завжди берегли,цінували,ставилися до нього,як до святині. Про нього люди створили багато приказок,пісень,і навіть повір*їв. Моя прабабуся говорила,що не можна надкусити та недоїсти шматок хліба. А скільки існує звичаїв та обрядів,які не обходяться без хліба,наприклад,весілля. Весільний хліб,коровай,шишки треба швидко з*істи,щоб не засохли,бо в молодих "життя всохне"
Отож, і не дивно,що про хліб писали й пишуть письменники.
" З хлібом у нас зустрічають гостей,
хліб на весіллях цвіте в короваї.
І кращих немає на світі вістей,
ніж - хліб уродився у рідному краї"
ЛЕ́ДАР<span> (людина, яка не любить працювати), </span>ЛЕДА́ЧИЙ<span>, </span>ЛІНИ́ВИЙ<span>, </span>ЛІНИ́ВЕЦЬрозм.,ЛІНЮ́Х<span> розм.,</span>ЛЕДА́ЩОзневажл.,ЛЕДАРЮ́ГАпідсил.зневажл.,ЛЕДАЦЮ́ГАпідсил. зневажл.,ЛЕДАЩИ́ЦЯзневажл. рідше;ГАВОЛО́Взневажл.<span> (той, хто байдикує); </span>ЛЕ́ЖЕНЬрозм.,ЛЕЖЕБО́Крозм.,ЛЕЖЕБО́КАрозм.,ВАЛЯ́КАрозм.,ПІЧКУ́Ррозм.,БАБА́К[БАЙБА́К]розм.рідко<span> (той, хто любить багато відпочивати, лежати). </span>- Ледарі в нас не в пошані, працювати з перших днів привчайся<span> (О. Гончар);</span><span> - Від ледарів і лежебоків усе одніметься колись, - це я давно казав</span><span> (П. Тичина); </span>Лінивим находитися, а ледачим наробитися<span> (прислів’я); </span>Як зведе<span> [козак]</span><span> його гарапником! Той лінивець аж підскочив вище козака</span><span> (збірник "Україна сміється"); </span>- Може, у вас які хлопи інші, того не знаю, але у мене самі лотри, лайдаки, лінюхи і злодії(Г. Хоткевич);<span> Ніхто й не знав, що він таке ледащо й таки зовсім бездільник, а не знавши, та й оддали за нього Пріську</span><span> (Г. Квітка-Основ’яненко); </span>Ледарюгою Остапа назвала<span> [жінка], </span>мовляв, він і дітей розігнав з дому, тепер і її хоче з хати вижить!<span> (К. Гордієнко);</span><span> - Наш син ледацюга, - скаржиться мати. - Нічим не цікавиться, байдикує</span><span> (збірник "Український анекдот"); </span>Говорять люди, козак ледащиця; Козак ледащиця, не хоче робити<span> (пісня);</span><span> Тепер виходить, що він мовби збоку стоїть, як оті ґаволови: самі собою, а він, головний інженер, теж сам собою</span><span> (М. Ю. Тарновський); </span>- Ченці не ченці, а якісь лежні та дармоїди, ледарі або грошолюби<span> (І. Нечуй-Левицький); - </span>Вставай, лежебоко,<span> - </span>сказав добродушно батько<span>, - </span>та розкажи ще раз, про що ти гомонів учора з Кажаном<span> (О. Донченко); "</span>Мовчи, кажу, Степане, про тебе й кури сокочуть по смітниках, що ти такий грубіян і валяка!<span>" (Ганна Барвінок); [Пугач:] </span>Ну, я все сказав. Не хочете - як хочете. Сидіть собі тут пічкурями. Тримайтесь за мамині спідниці<span> (О. Гончар);</span><span> - А що? - Ірися щебетала: - Сидиш без діла і клюєш? Чи се не тебе лінь напала? ..Хто б сподівавсь, що Турн бабак?..</span><span> (І. Котляревський). - Пор. </span>гульві́са<span>, </span>дармої́д<span>.
НЕРОБА - </span><span>нероб, ледар, <span>гультяй
</span></span>
