В творі Маленький принц, розповідається про хлопчика, який жив самотнім життям. В нього нікого зовсім не було. Він коли подорожував планетами то бачив, що в кожній планеті все по різному. Тобто у кожного свої справи, і Маленький принц декількох вважав занадто дорослими. Він так вважав, бо бачив, а як бачив то так і розумів. Я вважаю, що головне очима не побачишь, бо все що завгодно можна подумати, але відчути тульки сердцем, а це дуже сильно не вистачало йому.
Починаючи з давніх часів, люди прагнули відрізнятись один від одного. Представники різних країн носили національні костюми, завдяки яким українця можна було легко відрізнити від німця, француза, грека тощо. Зараз одяг — більш стандартний, хоча є безліч способів створити собі неповторний стиль. І це особливо стосується підлітків, адже саме в цьому віці нам хочеться виразити себе, підкреслити свою унікальність.Спостерігаючи за натовпом, можна побачити абсолютно різних людей: дівчат із рожевим волоссям у широченних штанях або фарбованих блондинок у міні й чоботях на «шпильках»; юнаків у чорному, з пірсингом на обличчі або милих «лялькових» хлопчиків із пишними кучерями в майже жіночому одязі... їх помічаєш у першу чергу, бо вони виділяються на загальному тлі. А з кого ж складається решта? З «сірої маси»? Адже є люди, які, навпаки, не хочуть, щоб їх помічали, звертали на них увагу, тому намагаються злитися з іншими, бути як усі.Кожен із нас — по-своєму неповторний.
Білий кінь Шептало - це алегорія. У цьому образі автор зображує непокірного людини, яка не хоче приймати рабську долю, бути «як всі», противиться «сірої буденності, але терпить поразку в цій боротьбі. Письменник хотів показати, як під впливом повсякденного життя і суспільних умов яскрава, але слабка людська особистість втрачає індивідуальність, зраджує свої мрії, пристосовується до оточення.
Думку про посту Іванові Силі виношує карлик Піня.
Наконец-то пришла весна! После долгой и снежной зимы приятно выйти во двор и вдохнуть запах теплого ветра, увидеть первых весенних птиц. Не успел сойти последний снег, а сквозь прошлогоднюю траву пробивается молодая зелень. Тоненькие росточки упорно тянутся к солнцу. Вскоре все покроется зеленым ковром. Почки на тополях и березах набухли, в воздухе чувствуется едва уловимый запах клейких листочков. Еще день-два, и деревья покроются нежной зеленью. Вначале это чуть заметный налет, а потом листья начинают расти все смелее и смелее, увеличиваются почти на глазах. Еще мгновение — и деревья оденутся в пышные кроны. Зеленый цвет сменят бледность зимы. Весной по-особенному светит солнце: как-то ослепительно, радостно и празднично. Хочется ходить по улице и улыбаться всем подряд. Не только природа наряжается в яркие краски. Люди тоже скинули с себя теплые шубы и пальто. Вокруг все в красивых и веселых нарядах. Все рады приходу весны!
