За повір’ям, у людини на одному плечі сидить янгол, а на другому — чорт. Кожен із них схиляє людину на свій бік: зла чи добра. Мандрівник з янголом на плечі назавжди зробив свій вибір і дотримується його, хоч від утоми «стогне янгол ледь живий».
Евген Гуцало дуже гарний письменник, він розповідає про життя людей не прикрашаючи його, а демонструючи всі людські вади та недоліки. Такі вади в першу чергу розкриваються в образі дядька шпичака. Я важаю, що на місці хлопчиків я вчинила б так само. Я б ніколи не покинула тварину віч-на-віч зі смертю, навіть якщо б це загрожувало моєму життю. Я вважаю за свій обовязок допомагати тваринам і слідкувати, щоб інші їх теж не кривдили. Про дядька я також би розповіла, не побоявшись його погроз, тому що вірю, що не всі люди байдужі до братів наших менших<span>Ⓐ</span>.
Сьогодні, на мою думку,
образ Роксолани є дуже актуальним для нашого суспільства. Мабуть, серед
моїх співвітчизників не знайдеться жодного, хто б залишився байдужим
до цього образу, бо в ньому сконцентровані всі найкращі риси людини,
що, опинившись у важких умовах, бажає відстояти свою гідність. Для
кожної сучасної жінки Роксолана, крім того, стала ще й символом
боротьби за власну особистість, неповторність, за право називатися
дочкою своєї землі.
Мені навіть важко словами передати захоплення й пошану, що їх
викликав у моїй душі образ героїні Загребельного. Я водночас відчула
вдячність і за те, що вона уславила в історії ім'я української жінки, і
за те, що своїм прикладом вчить найвищим якостям людської особистості,
і за те, що примушує замислитися над власним характером. Знаю, що
назавжди залишиться Роксолана поруч зі мною і я буду разом із нею
долати свої життєві випробування, перемагаючи їх на шляху до щастя.
Бо не вірити їй - не можна: "...Я з вами ітиму, я вірна і сильна. Я
вам поможу у печалі і скруті. Що знала я, діти, про ваші шляхи? Та
серце говорить (а серце правдиве), що доля судилась вам, діти,
предивна, і буде щасливим великий похід. Я з вами - крізь терни до зір
золотих - ітиму повік, бо не зможу не йти. Дійдемо - так серце мені
промовляє. А серце все знає".
<span>
<span>
</span></span>
російську і французьку мови, латину, російську та світову
У житті українського народу пісні займають окреме місце. Українські пісні надзвичайно мелодійні, в них поєднується пісенність української мови та чарівність мелодії. Українські народні пісні складалися протягом багатьох століть. Вони розповідають про цілі епохи в історії українського народу. В них йде мова і про мужніх завзятих козаків, які боронили українські землі від загарбників, і про тяжкі випробування, які випадали на долю українського народу , і про велич української нації. Розповідають пісні і про повсякденні явища, про кохання, про нещасливу долю окремих людей.З пісень ми дізнаємся , як жили наші пращури. Український народ вкладав у пісню глибоке значення, обовязково відбивав у ній якусь подію. І тому пісні треба знати , бо в них історія українського народу.