Кожен з нас сам обираэ соби друзив.
Вони бувають схожими на нас, а часом навить дивуэшся, наскильки ви видризняэтесь.
Але усих справжних друзив поэднуэ одна якисть: в скрутну хвилину вони пидтримують один одного, и радисть теж щиро дилять навпил.
Добре, коли маэш справжнього друга з дитинства.
Коли готовий сам потерпати, але виручити друга, та и вин завжди радий допомогти.
Дружба - це ще й цикаве дозвилля, та, як правило, дружни сим"йи, об"эднани спильними интересами.
Але це - не тильки взаэмодопомога та ризноманитний видпочинок.
Дружба повинна бути напрямлена на покращення наших якостей.
Справжний друг не буде заохочувати тебе до протизаконних дий та инших аморальних вчинкив.
И якщо ти поведешся нечемно, вин маэ обов"язково вказати тоби на це, як и ти маэш вказати йому на недолики у його повединци в аналогичний ситуации.
И, мабуть, зайве говорити, що дружба - це просто чудово.
Мати доброго друга - велике щастя, по-справжньому легко жити, якщо поруч друг.
Смiливий хоробрий вiдважний незламний героiчний
Якось була засуха. Усі рослини почали в яти. Та тут прийшла добра дівчинка, яка завжди усім допомогала. Та побачила вона ці рослини та зрозуміла, що їх потрібно рятувати, бо вони усі загинуть. Вона швидко побігла додому за водою. Потім прибігла та й полила водицею квітки. Та вони піднялися до верху. Дівчинка зраділа та побігла до своєї хати.
Ліричний герой вірша горить бажанням перетворити світ. Він уявляє собі, що все буде раціонально, з користю: зорі — дітям, барви -— гарній дівчині, щоб її покохав хлопець. Герой сповнений радості життя, яку дає природа — гамірливий ярмарок, і напівіронічно, напівжартівливо скаржиться, що в ній немає ладу, якого б йому хотілося.
Виявляється, що подібне "бажання" М. Семенко може здійснити сам і не знайдеться сміливця, хто посмів би йому заперечити. Перевертання світу, здійснене ліричним героєм поезії М. Семенка, виглядає дещо дивним. Він стягує місяця й дає йому "березової каші", роздає дітям зірки замість іграшок, а служниці Маші дарує весняні берези, щоб її покохав Петька. Михайло Семенко любить постійні зміни, постійну динаміку. Його не влаштовує навіть сама природа, він називає її "балаганом" і прагне, щоб її "чорти вхопили", адже його "бажання" неможливо виконати.
Ідея твору:
Тарас Григорович Шевченко пише про людей які не бачуть про горе його.Що вже промайнули літа і марна його доля та врода , бо без волі немає життя.
