У своїх словах авторка розмірковує, чому одні діти стають кмітливими, розумними та займають свою поличку у соціумі, а іншим це не вдається, хоча усі діти народжуються однаковісвнькими.
Корова коса- са убираем , остается коро и буква О в вбукве А получится ОВА
<span>Сава</span><span> "Він був високий ростом, вищий від свого брата, але ніжно збудований, як мати. З лиця подобав також на неї і був би гарний, коли б не його безустанно заблуканий погляд, що мав у собі щось зимного] й несупокійного. З його ніжного, майже дитинячого обличчя вражав його погляд прикро і відтручував від себе. Очей сих не наслідив він ані від тата, ані від мами. Коли очі Івоніки були дзеркалом самої доброти серця й чесноти, погляд у Марійки м'який, звичайно глибокий і зажурений, в усміху несказанно лагідний і гарний, то його очі, великі й сиві, не мали нічого спільного з його дитинячо-молодим обличчям. "</span>
На мою думку, любов до Батьківщини важливіша. Батьківщина - це край де ми живемо, наша улюблена країна. А коханий може в любу секунду підставити, чи покинути тебе. А Батьківщина такого не зробить. Вона на віки в серці!
Благородство Федька і
підлість Толі.
Федько врятував Толю, допомігши йому з крижини вибратися на берег. А
потім, бачачи переляканого Толю, може, вперше збрехав, взявши на себе
вину.
Толя ж тулився до матері, яка милувала його і жаліла. Він сказав, шо
Федько штовхнув його на кригу. Через Толю покарали безвинного Федька,
через Толю Федько застудився і помер. А Толя ше у бідної Федькової
матері виманив чижика.
Моє ставлення до хлопців.
Мені подобається Федько своєю правдивістю, відвертістю, готовністю
прийти на допомогу у скрутну хвилину. Шкода, шо він помер. А байдужий до
чужого горя безсердечний і брехливий Толя живе.