Приходит на ум только слово "слідом".
Ответ:
Объяснение:
Ти тримаєш у руках збірку творів генія української літератури – Тараса Григоровича
Шевченка. Ці рядки пройшли крізь історію нашої могутньої країни, бачили всі ті муки, які
довелося стерпіти нашій землі, щоб отримати жадану незалежність. «Кобзар» - святиня
українського народу, адже ця книга лежить на нашому столі поряд із хлібом, а пісні
славетного автора вишивають на рушниках.
Коли ти прочитаєш цю збірку, твій світогляд зміниться, станеш морально дорослішим. Адже
дитині важко зрозуміти ту глибоку сутність, що захована за гарними словами. Якщо тобі
вдалося зрозуміти, що Тарас Григорович хотів сказати у тому чи іншому рядку, цінуй це!
Тепер, друже, ти один з небагатьох, хто почув Кобзаря крізь століття; тепер будеш мати
дорогоцінний досвід, що залишив нам у спадок митець. Пам’ятай це та передай знання
наступному поколінню!
Ответ:
Вот
Объяснение:
Просторічні, лайливі слова з оповідання “Скарб”
Матірка,
пуцвіринок,
запінитись,
малесенький телепень,
скажена,
орав здорово
Фразеологізми з оповідання “Скарб”
” Павлусь за ввесь день і пари з рота не пустить” розпластався на перині очі витріщить як той пуцьвірінок,
” Раз вночі розвередувавсь Павлусь, як на живіт кричить…”
” Щастя, як горох з мішка”
” Ти ж із хати ніколи носа не виткнеш!”
” …їсть неборак, аж за ушима лящить…”
” до білого волосся доспався”
Прислів‘я
Обома руками за його держатися, ”
…буцім з його чортяка лика дере.”
як Бог дасть, то й у вікно вкине,
Хвалить шинкар п’яницю, а дочки своєї за його не віддасть ”
батько ноги простяг”
” Останеться він на світі, мов сліпий без поводатаря
Реґіна — сирота, але вона тип психологічно нестійкий, слабкий, податливий, схильний коритися. Вона змалку звиклася з нещастями, змирилася з їх невідворотністю, не виробила в собі житейського імунітету.В образі Реґіни приваблює її глибокий внутрішній світ меланхоліка, здатність на справжнє почуття. Попри це, слабкість характеру невідворотно дається взнаки: дівчина навіть не думає протестувати намірам тітки видати її за зовсім чужу, незнайому людину, – попри те, що якраз перед цим вона зустріла своє кохання і усвідомила це. За такі речі життя карає. Десять років у холодних пазурах збоченця Стальського – це може й надміру жорстоко. Але завважмо: весь цей час вона не насмілися цьому протистояти інакше, як слізьми й самобичуваннями. Скажемо так: не насмілилася протестувати сама, наївно надіючись на доброго священика, що напоумить її потвору-чоловіка. Відтак же, коли Євгеній у хвилину психологічної слабкості, спричиненої враженням від раптової зустрічі з нею, пропонує Реґіні кинути все, вкрасти її і втекти світ за очі, вона лише спочатку реагує адекватно – охолоджує його хвилинний намір; насправді ж сприймає в глибині душі його слова за чисту монету і сподівається на них, – адже, прийшовши до Євгенія увечері напередодні вирішального для його кар’єри дня і “підставивши” його таким чином, вона підтверджує, що їй ідеться зовсім не про розлучення зі Стальським… Такі мазохістичні натури, доведені до крайньої межі відчаю, таки здатні на поступок, але – лише на один. Так сталося і з Реґіною: вона вбиває Стальського, але й самій їй після цього уже не жити.
Драма
Соціальна, побутова
Зображує, висловлює, розвивається
є специфічним видом мистецтва
Жанр