Повість-казка Марини Павленко «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських» — це твір про дитячу фантазію й дружбу, про дорослі проблеми і віру в диво, про сучасність і далеке минуле. Дівчинку Софійку зовсім замучили нічні жахіття, що відбуваються у квартирі знизу. Хазяї цієї квартири поїхали, а за кімнатними квітами доглядає сусідка бабця Валя. Дівчинку трішки лякає і сама бабця, і її чорнющий кіт Фантик, та найбільше її бентежать крики й тупіт, що в ніч на повний місяць чи грозу чуються з пустої квартири внизу. Ще Софійка страшенно переживає через те, що однокласник Вадим Кулаківський майже не звертає на неї уваги. Дівчинку бентежить новина, що рід Кулаківських протягом багатьох поколінь переслідує якесь прокляття. Понад усе Софійці хочеться допомогти родині, щоб Вадик жив у нормальнім сім’ї, не страждав, бо батьки далеко, а стара бабуся не може впоратися з вибриками онука-підлітка. Правда, самому Вадику його життя подобається, адже він робить усе, що заманеться: почав палити цигарки, водиться з якимись непевними людьми, краде й перепродує крадене. Щоб вирятувати однокласника з життєвих негараздів, Софійка відважилася подолати час. Дізнавшись, що стара шафа — це портал, через який можна повернутися в минуле і змінити щось на краще, дівчинка не побоялася використати таку можливість. Дивним чином Софійка завади опиняється у вирі подій. Вона загубила чудові корали, і це завадило тітоньці Оксані вийти заміж за чоловіка, який мав сім’ю і двох дітей, але приховував це. Софійка втрутилася в минуле, врятувала Катрю Кулаківську, її нареченого Семена та його батьків від страшної смерті, а себе привидів загиблих у пустій квартирі. Звичайно, твір наповнений казковими пригодами, мандрами в часі, але, як і в кожній казці, у творі Марини Павленко багато реального. Усе це робить його цікавим не тільки для дітей, а й для дорослих, які, прочитавши «Русалоньку…», зможуть згадати своє дитинство і краще зрозуміти власних дітей-підлітків.
Все зависит от того, как ты строишь предложение при цитировании.
Можно процитировать так (слова будут в кавычках). Когда-то Белинский сказал: "Искусство-мышление в образах". А еще можно так. Белинский утверждал, что искусство - мышление в образах. В этом случае кавычки не ставятся. Здесь будет сложноподчиненное предложение.
Часть первая Рассказ о Энея его характеристика. Эней отправляется из Трои с товарищами. Юнона просит Эола, чтобы тот своими ветрами навредил Эней. Эней обещает Нептуну денег и тот останавливает шторм. Разговор Венеры с Зевсом о Энея. Эней с троянцами приплывает в Карфаген в Дидоны. Эней Дидона и троянцы п "ют, гуляют и отдыхают.Зевс вызывает Меркурия, чтобы тот развел Дидону и Энея. Эней убегает от разъяренной Юноны, а она от горя бросается в костер. Часть вторая Эней прибывает в Сицилию. Эней устраивает поминки в честь смерти отца.Поединок Дареса с Ентелл. Троянки сжигают лодки, но по просьбе Энея боги посылают дождь и огонь прекращается. Эней снится отец, который настаивает, чтобы тот отток скорее из Сицилии и Эней отплывает. Часть третья<span> 1. Эней приплывает к острову Сивилия.
2. Эней вместе с ведьмой Сивилия попадают в ад и видят страшные зрелища.
3. Встреча Энея с отцом и пророчество услышал Эней Часть четвертая
</span> <span>1. Эней и троянцы прибывают в Латине.
2. Эней отправляет послов к царю Латина.
3. Юнона подговаривает Турна идти с войной на троянцев.
4. Троянские псы убивают ненчину собачку.
5. Латыни готовятся к войне.
</span> Часть пятая <span>1.Еней приплывает к Евандра за помощью.
2.Венера просит Вулкана сделать чудо доспехи для Энея.
3.Латины сжигают лодки троянцев.
4.Подвиг Эвриала и Низа.
5.Починаеться битва.
</span> Часть шестая <span>1.Розмова Зевса, Юноны и Венеры на Олимпе.
2.Енею привидились нимфы.
3.Турн убивает Паланта, сына Евандра.
4.Бий Энея с Турном.</span>
1,Ганнуся створює Хлопчика-Фігурку.
2,Хлопчик-Фігурка допомагає Ганнусі
3.Хлопчик-Фігурка пише твір для Соломійки.
4.Диво натхнення, що зійшло на Івасика.Хлопчик-Фігурка опиняється у комп’ютері.
5.,Спасіння Хлопчика фігурки.
6.Хлопчик-Фігурка вирушає мандрувати по світу.
Они любят его наказать за то чего он не делал
