Кожна народна пісня складається упродовж років звісно, хтось перший створює основу сюжету , а потім протягом років чи навіть історія виконавці додають до нього щось своє ,або щось викидають чи змінюють... Таким чином пісня побутує в багатьох варіатнах , а імя людини , яка створила пісню назавжди забувається. Але й є винятки- коли талан народного пісняра настільки великий , що люди памятають автора . І хоча пісня й стає по-справжньому народною , імя її творця живе в часі так само як живуть його безсмертні твори.....
Такою пісняркою була поетеса з Полтави Маруся Чурай . Це дівчина , яка справді стала легендою... І зараз серед фольклористів точаться суперечки,- чи існувала насправді ця Маруся Чурай , чи це лише тільки витвір народної уяви...Коли я читала про життя Чурай , мені якось підсвідомо дуже хотілося щоб вона справді існувала : настільки красивою й неймовірною була її історія ... Нещодавно я дізналася , що історичний документ який підтверджує її існування,є! Біографія Марусі Чурай побутує в багатьох варіантах Відомо,що вона народилася 1625 року в родині Гордія Чурая- славного та чесного козака, що загинув У варшаві.
Українська земля дуже багата на талановитих людей . Маруся Чурай- одна з тих,народних талантів, чиї твори вмістили в себе народну душу. Це була незвичайна людина ,якої життя стало повною легендою!
Це я складала власноруч того року! Отримала 12 балів. Бажаю такоїж удачі!
Ява
сміливий, завзятий
захоплює, смішить, веселить
Кукурудзо
Він завжди допоможе найкращому другу.
Павлуша
Добрий, співчутливий
Допомагає, переживає, підтримує
Метро
Найкращий друг і товарищ Яви
Народився 17 вересня 1864 у Вінниці. Віддали до початкової школи (1875 — 1876). Навчався в духовному училищі у Шаргороді (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. Почав друкуватися в 1890 р. — львівській дитячій журнал «Дзвінок» опублікував його вірш «Наша хатка». У 1892–1896 був у складі Одеської філоксерної комісії. Потім працював у Криму. Згодом переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, закохався, і вона стала його дружиною — вірним другом та помічником. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. 1911 р. «Товариство прихильників української науки і штуки» призначило довічну стипендію в розмірі 2000 крб. на рік, щоб він міг звільнитись зі служби. Проте письменник почував себе дедалі гірше. Його мучили астма і туберкульоз. Навесні 1913 Михайла Михайловича Коцюбинського не стало.
Галина-низенька,чорнява,заквітчена польовими квітами
Мотря-Мати Чіпки,селянка,бідна,чесна,трудівниця
Оришка-бабуся Чіпки
Явдоха-мати Галі
Христина дружина Грицька,працьовита справедлива
Книги робилися з пергаменту та с твердою обкладинкою. обгорнутими шкірою. писалися від руки.
