Правильные ответы на ПЗНО по укр. языку:
1. Б
2. Г
3. А
4. Г
5. А
6. Б
7. Г
8. А
9. Г
10. Б
11. Б
12. Д
13. Г
14. Д
15. Д
16. А
17. Д
18. Г
19. Д
20. Б
21. Д
22. Б
23. В
24. 1-Д, 2-Г, 3-В, 4-Б
25. 1-А, 2-В, 3-Б, 4-Д
26. 1-Д, 2-Г, 3-А, 4-Б
27. 1-Б, 2-А, 3-В, 4-Г
28. 1-В, 2-Б, 3-Г, 4-А
29. В
30. А
31. Г
32. В
33. В
34. А
35. В
36. Б
37. Д
38. А
39. Г
40. Д
41. Г
42. Б
43. Г
44. В
45. В
46. Б
47. Д
48. Г
49. Б
50. Д
51. А
52. Г
53. А
54. 1-Б, 2-В, 3-Г, 4-Д
55. 1-А, 2-Б, 3-В, 4-Г
56. 1-А, 2-Г, 3-Д, 4-В
57. 1- Д, 2-Б, 3-В, 4-Г
За весь тест у меня 5 ошибок: 3 по мове и 2 по укр лит. А у тебя?
[довкілл'] 8 букв 7 звуков
У мене пепехопило подих, щойно я побачив у подарнковій коробці маленького цуцика.
Я швидко навчився кататися на скутері, після того як я відвідав водійські курси.
У концертній залі стало тихо, як тільки згасло світло.
Тоді ми зможемо купити новий принтер, коли потрібна нам модель з'явиться в магазині.
Потрібно докласти багато зусиль, перш ніж поїхати на змагання.
Туристи вирушили в дорогу, ледве сонце вийшло з-за хмар.
-Я куплю великий будинок..
-Але не купиш затишок.
-Тоді куплю годинник...
-Але не придбаєш час.
-Тоді придбаю книгу...
-Але не культуру.
-Куплю диплом...
-Але не розум.
-Ой, та чого ти причипилась!?Захочу і тебе куплю!
-Не купиш.
-Це чого ?
-Тому що , не все купляється за гроші...
Був сонячний травневий ранок. На зелених луках, що починалися одразу ж за селом, розквітнули жовті кульбабки, дзвеніли бджоли й джмелі, в блакитному небі грав на срібних струнах жайворонок.
Цієї тихої ранкової хвилини з хати вийшла маленька дівчинка. У неї були блакитні очі, біле, мов спіла пшениця, волосся. Вона почимчикувала зеленими луками. Побачила барвистого метелика й усміхнулась, їй стало так радісно, що захотілося, аби цілий світ бачив її усмішку.
Усміхалася дівчинка й тупала за метеликом. Він летів повагом, не поспішаючи.
Коли це дівчинка побачила діда. Він ішов їй назустріч. Погляд його був похмурий, брови насуплені, в очах — злість. Дівчинка несла назустріч дідові усмішку. Вона сподівалася: ось зараз і він усміхнеться.
Невже в такий радісний день можна бути похмурим і непривітним? Уже в глибині її душі піднялася маленька хвиля страху, але вона усміхалась, вона несла назустріч дідові свою усмішку й закликала його: «Усміхніться й ви, дідусю!»
Та дід не усміхнувся. Погляд його залишався похмурим, брови — насупленими, очі — злими.
Страх оволодів серцем дівчинки. Усмішка погасла на її лиці. І тої ж хвилини їй здалося, що затьмарився, спохмурнів цілий світ. Зелений луг посірів. Жовті сонечка кульбабок перетворилися на фіолетові плями, блакитне небо стало блідим, а срібна пісня жайворонка тремтіла, мов той струмок, що ось-ось помре.
Дівчинка заплакала. За хвилину дід уже був далеко. Вона бачила тепер його спину, але й спина здавалася їй злою і непривітною.
Дівчинка йшла собі луками далі. Її серце затремтіло, коли вона побачила — знову назустріч хтось іде. Придивляється — аж то бабуся, з ціпком старенька дибає.
Дівчинка насторожилась і запитливо глянула в її очі. Бабуся усміхнулась. І такою доброю та щирою була усмішка, що цілий світ навколо дівчинки знову ожив, заграв, заспівав, переливаючись різними барвами. Мов маленькі сонця, знову заясніли кульбабки, задзвеніли бджоли й джмелі, заграв на срібних струнах жайворонок.
