Дощить. Йду до лісу. За одного битого двох не битих дають. Аж морозом сипнуло поза спиною. Спокійні очі. Довга, затяжна Волинська осінь. Жовті долоні клена.
Как в аптеке-точно,у черта на куличиках-далеко,рукой подать-близко,положа руку на сердце-истинно,голодный как волк-сильно голодный
Немає нічого гарнішого, ніж весняний ліс. Навесні лісові дерева та кущі надяг<span>Все навкруги змінилось. Прилетіли співучі птахи з теплих країв. Прокинулись милі звірята з зимової сплячки. Дерева прокинулись від зимового сну. Три тополі, височать у полі - вибирають собі весняну барву. Дивишся у небо, а там двоє - журавель і журавочка. І так гарно і легко кружляють, немов би танок якийсь водять. Розтанув на водоймах твердий лід. А хороші діти садять дерева і підливають. Білять вапном, щоб шкідники не вилазили на них і не завдавали шкоди.д</span>ають нове вбрання. Свіже зелене листя знову шелестить на гілках.А з далеку віє теплий теплий південно-східний вітерець .
Ма-р'ян-ка, де-м'ян-ко, ва-ле-р'ян-ка.