Перечень пунктограмм
1. Знаки препинания в конце предложения.
2. Тире между главными членами предложения.
3. Тире в неполном предложении.
4. Знаки препинания между однородными членами.
5. Знаки препинания при однородных членах с обобщающими словами.
6. Знаки препинания при обособленных определениях.
7. Знаки препинания при обособленных приложениях.
8. Знаки препинания при обособленных обстоятельствах.
9. Знаки препинания при обособленных дополнениях.
10. Знаки препинания при уточняющих членах предложения.
11. Знаки препинания при сравнительных оборотах и конструкциях с союзом как.
12. Знаки препинания при обращениях.
13. Знаки препинания при вводных словах, вводных и вставных предложениях, словах-предложениях ДА, НЕТ, междометиях.
14. Знаки препинания в сложносочинённом предложении.
15. Знаки препинания в сложноподчиненном предложении.
16. Запятая и точка с запятой в бессоюзном сложном предложении.
17. Двоеточие между частями бессоюзного сложного предложения.
18. Тире между частями бессоюзного сложного предложения.
19. Знаки препинания при оформлении прямой речи и цитат.
<span>20. Использование кавычек.</span>
Удачи))
Знаєте, я от замислювався щоб було б якби звірі могли говорити. Я думаю, захисники лісу, тоесть санітари, вони б просили людей і дітей не смітити в їх чудовому лісі. Птахи просили б щоб люди не руйнували їхні гнізда. Не вбивали їх пташенят і їх самих. Всі тварини просили б щоб люди не підпалювали ліси. Лисиці і інші тварини, просили б щоб люди не руйнували їх норки і дупла. Та якби тварини вміли говорити, вони б дуже просили щоб діти і дорослі дотримувалися правила поведінки в лісах. І багато звірів просили б щоб люди не залишали розбитих пляшок в листі. Тому що звірі можуть поранитися.
Лісові звірі дбають про чистоту й порядок в лісі.
Нехай тобі щастить в написанні твору і нехай тобі за цей твір поставлять дуже високий бал!!!
Душа болить за рідну Україну. Козацькими шляхами
Козацтво, оспіване в піснях і думах, збережене в легендах, наснажувало не одне покоління романтичними уявленнями про незвичайну мужність, рішучість, сміливість; плекало в душах юнаків певний ідеал, до якого слід прагнути. Часто вживаючи слова «козацька слава», «козацький дух», ми особливо не замислюємося над глибинним змістом цих слів, а варто це робити, бо тоді вони стають більш вагомими й значущими. Історію козацтва слід вивчати не за кілька годин, не за кілька уроків, бо воно було настільки складним і цікавим, з ознаками державності формуванням, що йому слід приділити більш пильну увагу. Враховуючи нинішній стан речей у нашій державі і в нашому суспільстві, про козацький дух треба говорити частіше, співвідносячи його з історичною епохою, але водночас і з тим, як слід ставитися до рідної землі, до своєї країни.
А що є власне козацький дух? Ніде ви не знайдете визначення, яке чітко окреслювало б це поняття. Кожне покоління вкладало в нього свій смисл, своє розуміння, та неодмінним залишалося одне: це щось високе й святе заради блага цілого краю, цілого народу. Тож можемо стверджувати, що поняття — козацький дух — належить до моральних категорій, до тих загальнолюдських цінностей, які плекає та зберігає народ, бо спираються ці цінності на любов до рідного краю, самопожертву заради Батьківщини, честь воїна, самовідданість побратимству, пошану до батьків. Я перерахував чесноти козацькі, яких вони навчалися спершу в козацьких школах, а потім підтверджували своїм життям. Чи ж не такими були ті, хто в роки Вітчизняної війни йшов боронити рідну землю, аби діти й онуки мали майбутнє у вільній країні? Чи ж не такими виявилися пожежники, які кинулися гасити пожежу на Чорнобильській АЕС?
<span>Так, я вважаю, що козацький дух живий і нині, незважаючи на те, що зараз мовиться багато слів, за якими не відчувається ні відповідальності, ні, тим паче, честі. Щось подібне було в усі епохи, та час невблаганно розставляє все на свої місця, а поняття честі, гідності, самовідданості лишаються неоціненними скарбами народу, які береже він, як зіницю ока.</span>
Тема даного твору спочатку видалася мені загадкою. Що ж це за скарб, який може людині бути потрібен? Гроші чи матеріальні блага? Вони, звичайно, людині потрібні та гріють її тіло. Але, мені здається, що той, хто придумав для нас цю тему твору, думав про зовсім іншій скарб.
Думаю, що скарб, який потрібен людині – це душевні багатства. Я, мабуть, почну не з доброти та щедрості. Це дуже гарні риси в людині, які всім іншим подобаються. І вони дуже цінні.
Але спершу, я думаю, варто сказати про такі душевні скарби, які дають людині волю та силу до життя. Це відвага, стійкість у життєвих труднощах, хоробрість. Це почуття власної гідності та повага до себе самого.
Ще великим душевним скарбом є вміння прощати. Кинув хтось м’ячиком на спортмайданчику, трапилася бійка. Або ж не було сили навіть битися. Тут варто перестати вирощувати в собі суперництво та ворожнечу.
Крім душевних багатств, людині потрібні знання. Оцей душевний скарб точно вартий того, щоб вкладати силу та час в його надбання. Знання не носять за плечима, як-то каже мудра народна приказка. Вони стають у пригоді кожного дня. Наприклад, якщо людина знає, як відремонтувати диван або електрику, то вона може це зробити без перепон, якщо запчастини є, звичайно. Або дати іншій людині добру пораду, як це можна виконати самій.
Знання ж набувають з книжок, зі спілкування з іншими людьми, телепрограм, Інтернету, газет, журналів. Багато цінних знань приносять власні спостереження, багато їх приносять людині подорожі.
Великий душевний скарб – це кохання та любов. Наприклад, у повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» кохання дає снагу головному герою, зігріває його серце, надихає на творчість та роботу.
