Сиза ніч огорнула українське село. Де-не-де палає свічечка в будинках, неначе світлячок. У цей час, після важкої роботи, жінки сідають біля вікна й починають вишивати. Візьме червону нитку й вишиє узор з любов'ю, ніжностю. Бере чорну - з тугою за сином, що пішов у далеку путь до Запорозької Січі. Так, це вишиванка - український національний одяг. Її красота пройшла крізь століття, тому ми й зараз можемо насолоджуватися нею. Говорять, що кожен узор на ній - особливий, має якийсь прихований смисл. Тканина білого кольору, але останнім часом використовують і чорний.
У мене й самого є вишиванка, яку я з гордістю ношу.
Найпрекрасніше в ній - це її очі. Вони завжди мене гріють любов'ю й турботою. їх сіро-зелений колір стає або світлішим (коли мама радісна та щаслива), або темнішим (коли вона стурбована або засмучена). Я згодна, що зовнішність людини багато в чому залежить від її душі.
А душа у моєї матусі прекрасна!
Мені здається, що описувати зовнішність моєї матусі я можу нескінченно довго. І все одно, мабуть, не вистачить слів, щоб повністю розповісти про неї, нічого не пропустивши.
узріла,угледіла.- побачила
Зузстрілися ( з ким ?) з нами ; подивилися (на кого ?)на мене ; привіталися (з ким ?)зі мною ; запросили( до кого?)до нас ; спілкувалися (з ким ?) з тобою ; попрощалися (з ким ?) з вами ; передали( для кого ? )для тебе ; пораділи (за кого ?) за мене .
Как то так