Шановний Олександре Гаврош!
Нещодавно я прочитала Вашу книгу «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу». Хочу подякувати Вам за цікаву і змістовну розповідь про відому людину мого краю – Івана Фірцака.
Я дізналася, що Іван народився у звичайній сім‘ї і не здогадувався про свою силу. У творі мене найбільше вразило те, як Іван переборює свої життєві труднощі.
У книзі мені зустрілися багато персонажів, з якими Івана звела доля: пан Кривальський, Маруська, Міх, агент Фікс, мадам Бухенбах та інші. Та мені хочеться порівняти Івана з Велетом та Міхаїлом Голим.
Велет – це шахрай, який дуже уміло використовував свою силу на те, щоб змусити людей бути у відчаї і дати йому гроші. А от Іван свою силу використовував в добрих намірах для людей.
Дякую Вам, авторе, за прекрасну українську книжку, яка познайомила мене із неймовірними пригодами силача Закарпаття. Ілюстрації у творі допомогли мені краще побачити зміст тексту.
Сподіваюсь, що видавництво Старого Лева надрукує ще багато Ваших цікавих книжок про забутих людей минулого
Напиши про те що зараз все можна купити за гроші всі так думають чи не так ? Але понад все треба хоч щось знати якщо лікарі не будуть навчатись а купувати дипломи ми будемо здорові ? Так що треба навчатись !
Ответ:
Рідний край — це рідна земля, місце, де ти народився та пройшли твої дитячі роки. Це та вулиця, той будинок, з якого щоранку біжиш до школи й куди повертаєшся. Там вільно дихається, там легко й радісно жити. І не важливо, чи буде це хатина в тайзі, шістнадцятиповерховий велетень на березі великої ріки або юрта в далекій тундрі.
Рідний край часто асоціюється з дорогим і милим серцю містечком. Спогади про його вулички й дворики занурюють у безтурботне дитинство. Цце час мрій і фантазій, що пов’язаний з відчуттям абсолютного щастя.
Звичайно!
Для того, щоб знати своє минуле, походження та відомих людей-геніїв тих часів, вміти при розмові наводити цитати та приклади з творів.)
Діброва тому що у вірші розповідається саме про неї