1. Той узвар для Степана був, ніби сон-трава.
2. А Катерина сиділа при дорозі, ніби та зозулька, що підкинула дітей у чужу оселю.
3. А ми ловили хрущів, ніби каченята ряску.
Його гордість віра в свою непереможність
Весна - чудова пора року,коли вона приходить,все навколо розквiтаe.Навколо починають зеленiти буйним цвiтом чарiвнi квiти,поля застилае смарагдового кольору ковер з трав,а птицi починають щебетати ще голоснiше.
Але весна у рiдному краю - то особлива весна,побачивши весняну красу знайомих тобі місць,наситившись нею,ти поринаєш у спогади.І розумієш,як ці місця багато значать для тебе,як вони близькі твоєму серцю.
У ці моменти легкої весняної меланхолії,які відчула на собі, мабуть,кожна людина, ти переповнюешься солодким почуттям - почуттям любові до своєї батьківщини,до її блакитних озер,безкрайніх морях і навіть до похмурих лiсiв,що так нагадують морозну зиму