Важко описати що таке щастя взагалі.
Це, напевне, той стан душі коли світ
навколо в найяскравіших кольрах і
посмішка не зникає з обличча. Як
приємно робити щасливим інших,
дарувати своє добро, допомагати і
просто усвідомлювати, що в наших
власних силах зробити своє життя і
життя інших хоч трішки кращим. Отже,
коли ти робиш приємне іншим, ти
робиш позитивний вплив на
суспільство, своє власне середовище,
яке формує тебе самого.
Я почуваю себе щасливою коли я
роблю щось гарне близьким і вони
тішаться. Тому вважаю, що робити
щасливими інших - найпевніший спосіб
самому стати щасливим. Є гарний
вислів «Стався до інших так, як ти
хочеш, щоб ставилися до тебе», тому
давайте робити інших щасливими і
бути щасливими.
<span>Вірш «Чигрине, Чигрине...» відкриває рукописну збірку<span> Т.Шевченка.</span></span>
<span>Це медитативно-філософський монолог ліричного героя, у якому висловлено глибокі роздуми про минуле й майбутнє України, осмислюється її національна доля.</span>
<span>Тема: Висловлення суму і жалю поетом з приводу знищення Запорозької Січі і втрати могутності Вкраїни; висловлення критики стосовно діяльності Б. Хмельницького, зокрема за необачний Переяславський союз з Московією, який призвів до втрати української державності; глибокі роздуми про минуле й майбутнє рідного краю.</span>
<span>Ідея: Засудження тих, хто занедбав, зрадив Україну, заклик до боротьби з поневолювачами і гнобителями українців. Звернення до недругів не «сміятися» з України, бо прийде час її могутності й розквіту.</span>
<span>Основна думка: Впевненість у відродженні козацтва, тієї сили, що здатна знищити самодержавство, будь-яку експлуатацію, приниження гідності.</span>
У поезії Т. Шевченко критикує Б. Хмельницького за його легковірність, необачність, політичну недалекоглядність.
Гетьман, на думку поета, не зрадник, але за приєднання України до Росії його осудять нащадки, тож краще б йому було і на світ не народжуватись.
<span>Письменник таврує Хмельницького за необачний Переяславський союз з Московією.</span>
Сенс людьского життя
Ви колись замислювалися навіщо ми живимо який наш сенс життя? І ти відповіси. Це робота, якась ціль це дуже банально бо наш сенс полягає зовсім в іншому. Ось ми живимо по нудному а нам це не потрібно. Мі маємо жіті щасливо радіти кожному дню що ти бачиш таку красу і допомагаєш їй розвиватися. Я важаю що сенс нашого життя полягає в тому щоб ми продовжували це життя процвітали і згодом ми зрозуміємо навіщо ми живо ради кого так як інші живуть і радють цьому разом з дітьми.
<u>Герасим Калитка</u>
Герасим
Калитка - дріб’язкова людина, що трясеться над капіталом, як той Кощій, що «над
златом чахне». Багатій втрачає спокій і сон, зривається на наймитах, дружині,
слідкує за кожною крихтою хліба, бере в заставу волів кума, бо «так
надежні-ше». А в результаті стає жертвою «жидівської» афери, бо бажання легкої
наживи, заздрість до свого сусіда Жолудя просто засліплюють йому очі.
Для цього героя гроші-багатство й всьому голова:'Та це чортзна-що!Ви ударяйте на гроші-гроші всьому голова!'
Йому здається,що наймити мало роблять і багато їдять:"Настане день,то роботи не бачиш,а тільки чуєш,як губами плямають!"
Родинні
почуття в Герасима Калитки притуплені власницькими інтересами.В
одруженні сина на Пузиривні він шукає лише наживи:"Мені треба невістку з
приданнім,з грішми..."А віддавши дочку заміж Герасим вілмовився сплатити зятеві обіцяний посаг.
У
головного героя сліпа любов до землі:"Їдеш день-чия
земля?Калитчина!Диханіє спирає..."та "Ох,земелько,свята земелько-Божа ти
донечко!Як радісно тебе загрібати без ліку!" та "Я не буду
панувати,ні!Як їв борщ,так і їстиму,як мазав чоботи дьогтем,так і
мазатиму,а зате всю землю навкруги скуплю"
Дуже заздрив
Жолудю,Пузирям і міг будь-яким шляхом бути кращим та багатшим від
них:"Ой Пузирі!Глябіть,щоб ви не попались,а замість вас Калитку розіпре
грошвою...Отоді я вам покажу,як хазяйнувать!..."
<u>Копач</u><u><span><span>(Боневентура)
</span></span></u>Вмії трохи зормовляти не французькій мові:"Вів ля Буланже,вів ля Ельзас,аб-а Ельман!<span />Оле куто ля фуршет!Оле кашон,ля помдетер,ві ля патрі!..."
Герасим говорить до нього:"Тридцять літ шукаєте грошей,а нічогісенько не знайшли"
У нього малий словниковій запас і постійно повторює один ивираз:"Опит-велікоє діло!"та інші слова.
<u /><u /><u />Шанує науку:"Хе-хе-хе!От бачите...і тут наука!Ні,ви против науки не йдіть!Без науки,без струменту,без опиту,куди не повернися,нічого не зробиш..."
<u>Савка</u>
Савка-кум Герасима Калитки.
Саме так Герасим говорить до нього:"Кращого компаньйона,як кум,не знайти!"
Він не має грошей і тому постійно позичає їх у Калитки.
Дорога в казку – символ поривань людини до кращого життя.