Все говорят что врать не хорошо. Но есть моменты что это очень нужно сделать.
Все мы знаем что на свете есть воры и плохие люди. Когда то они и добираются до нас. Они крадут ценные вещи а бывает угрожают людям.
Для них это пустяки и игры, но для нас - нет. Нам всегда говорят родители никогда не приближаться к таким людям чтобы они тебе не предлагали. Но бывает что они переходят меры. Что то спрашивают, и нам нужно врать ради себя.
Вот почему есть моменты когда нужно врать ради своей жизни, своего спасения.
<u>Характеристика образу Роксоляни Осипа Назарука </u>
Риси характеру Роксоляни - рішуча і винахідлива; - благородна та скромна; - весела (Хуррем) і оптимістична; - цілеспрямована та волелюбність; - терпима і безоглядна до будь-яких труднощів.
Мотиви і діяльність Роксоляни - зовнішня краса і внутрішня мудрість; - здатність до прийняття вагомого рішення; - глибока повага до своїх батьків, Абдуллага, Сулеймана; - прагнення пізнати нове і цікаве; - поважне ставлення до релігії; - вміння боротися з ворогом; - самопожертва заради народу, рідного краю; - стійко сприймає життєві труднощі
XVII століття — складний час для України, сповнений численними трагічними історіями окремих людей. Саме тоді тисячі дівчат і юнаків потрапляли в полон до татар, а потім турків. І лише небагатьом українським красуням доля «посміхалася»: вони ставали дружинами своїх панів. Можливо, ті дівчата знаходили щастя в коханні, в материнстві, але так до кінця життя й залишалися заховані чадрою від усього світу, нікому не відомі, ніким не знані. їхнє життя обмежувалося стінами гарему, їхній світогляд зазнавав убивчої наруги під впливом чужинної культури й релігії, їхнє спілкування — розмови з чоловіком, іншими його дружинами та прислугою. Такими були закони мусульманства.
<span>Тим більш дивовижною, аж до неправдоподібності, здається історія життя української дівчини Анастасії Лісовської, яка, не виділяючись вродою, змогла стати дружиною Сулеймана Пишного, десятого султана Османської імперії, відмовилась носити чадру і супроводжувати свого чоловіка у військових походах, навіть впливала на державну турецьку політику. </span>
<span>Образ Роксоляни (під цим іменем Настя Лісовська увійшла до історії) в романі Осипа Назарука поєднує і вигадку, й факти. Але найважливішим, що спробував відтворити письменник, на мою думку, є неоднозначність постаті української дівчини, що стала турецькою султанкою. Що привело її до влади? Розум? Так. Кохання? Так. Підступність? Так. Але чи маємо ми право, з точки зору сьогодення, хоча б якимось чином засуджувати дії Хасеке-Ель-Хуррем-Хатун (ще одне ім'я Роксоляни)? Чи могла вона в умовах середньовічного мусульманського світу чинити по-іншому? Можливо, вона просто намагалася вижити, захистити своїх дітей? </span>
<span>У будь-якому випадку Роксоляна заслуговує на пошану і пам'ять нащадків, адже її життя є яскравою ілюстрацією, як в умовах невідомого чужого світу людина не тільки не втратила оптимізму, але й досягла певних висот. Напевно, хтось скаже: «Фатум! Доля!» Можливо, але згадаймо, скільки зусиль доклала Настя, приміром, щоб здобути освіту, як виявила кмітливість у найскладніших розмовах (хоча б із монахом-відступником чи з мусульманськими мудрецями), скільки сміливості показала перед підданими падишаха, йдучи до його палат, скільки патріотизму виявила, відстоюючи своє право на віру тощо. </span>
<span>Тож пам'ятаймо історію й учімося з неї найкращого. А історія Роксоляни учить нас бути цілеспрямованими, одначе, зважати, що не завжди мета виправдовує засоби. </span>
Ти любиш працювати за комп’ютером?
- Я сиджу за ним цілий день.
- А ти знаєш, скільки часу можна за ним працювати?
- Скільки?
- Дітям можна працювати не більше двох годин.
- А чому так мало?
- Ти не помічаєш, але він шкодить твоєму здоров’ю. Втомлює очі.
- Так. Лікар сказав, що мій зір погіршується.
- А ще комп’ютер забирає у тебе багато часу.
- Так. Час летить дуже швидко. Іноді я забуваю зробити домашнє завдання.
- Та й спілкуєшся ти менше. Можеш втратити друзів.
- Невже? Це погано.
- Бачу, що ти мене зрозумів.
- Так. Дякую за добру пораду. Сьогодні я не сидітиму довго за комп’ютером. Краще піду провідати Андрійка. Бувай!
- Бувай!
Тема:відтворення часів боротьби українського народу з турками та тривалого полону козаків, яким прагне допомогти Маруся Богуславка.
ідея: засудження турків як ворожого народу і возвеличення віри у вільне життя
худ. засоби:
епітети: камінь біленький, кам"яная темниця
повтори: дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка
рит. оклики: козаки, ви, біднії невільники
рит. запитання: що в нашій християнській землі за день тепера?