Климко – сирота. щирий, добрий, працьовитий; мужній, вольовий; благородний, чуйний, уважний, турботливий, винахідливий. прагнення навчитися; відповідальний за доручену справу; шанобливе ставлення до дружби . Головний герой виявляє непереборну готовність дійти до заповідної мети, терпляче зносячи важкі випробування. Г. Тютюнник втілив в цьому творі свій ідеал людини у маленькій сирітській душі. Климко носив стільки доброти, милосердя, співчуття до знедолених і стражденних. Він не боявся в 11 років вирушити в далеку дорогу по сіль. Цей маленький лицар ризикував власним життям, щоб врятувати близьку йому людину. Образ Климка вимальовується з автобіографічного життя автора. Вразлива від природи, ніжна душа хлопчика стає ще чутливішою від пережитих подій у дитинстві і ще з малих літ він почувається самотнім, ніким не захищеним мандрівником. Усе своє коротке життя Климко більше піклувався про інших, ніж про себе. Утрати-вши єдину рідну людину, Климко не може опанувати себе, аж поки не виникла потреба опікуватися долею своєї вчительки. Доля немов винагородила хлопчика за високе благородство помислів і вчинків. Але зла було так багато, що воно не дало маленькому добро творцеві лишитися живим. Війна полонила всіх у свої обіймах… . Ця повість страшна своєю правдою про війну і красивою правдою про благородних людей. <span>Схиляючи голову перед пам’яттю дітей, що загинули на війні, ми маємо докласти всіх зусиль, аби не опалював вогонь війни душі дітей. </span>
Головний герой поеми – Мойсей, це сивочолий пророк, його волосся «біле, як сніг», він фізично слабкий через старий вік, проте дуже міцний духовно: "Се Мойсей, позабутий пророк, (абзац) Се дідусь слабосилий, (абзац) Що без роду,без стад і жінок (абзац)Сам стоїть край могили. (абзац)Все, що мав у життю, він віддав (абзац)Для одної ідеї,І горів, і яснів, і страждав, (абзац) І трудився для неї." В образі Мойсея автор наголошує саме на протиставленні фізичної слабкості та духовної величі, краси душі пророка:"Хоч літа його гнуть у каблук (абзац) Із турботами в парі,(абзац)То в очах його все щось горить,(абзац) Мов дві блискавки в хмарі. (абзац)Хоч волосся все біле як сніг, (абзац) У старечій оздобі,(абзац)То стоять ще ті горді жмутки,(абзац) Як два роги на лобі." Відданий своєму народові, Мойсей беззавітно його любить і бореться за його визволення, але на хвилину й він засумнівався у своїй вірі. Таким чином, поет показав, що вождь не може мати жодних сумнівів у справедливості обраного ним шляху. У конфлікті з народом — трагедія Мойсея як пророка.
Демон зневіри Азазель (злий дух, що з’являється перед пророком у пустелі) отруює його душу сумнівами, вириває з неї розпачливий крик: «Одурив нас Єгова!» За зневіру цю Мойсей був покараний: він помер на порозі землі своїх предків, побачив її, але не вступив на неї.
Чомусь в більшості людей склалось враження, що ідеальна сім’я – це мама, тато та двоє діток: бажано хлопчик та дівчинка. І все. Насправді, у мене зовсім інші уявлення про справжню сім’ю. Я думаю, що не так важлива зовнішня оболонка, важливо те, що робиться всередині. Любов, дружба та взаємоповага між усіма членама сім'ї – ось на чому потрібно наголошувати, що потрібно берегти, мов зіницю ока.
Я щаслива. У мене є люблячий батько, турботлива мати, два брати. У нас прекрасна сім’я. Я розумію це і дуже ціную. Щодень прошу Бога лише здоров'я для всіх. Брати, неначе орли-захисники, за мене, наймолодшу, заступались ще, починаючи з пісочниць. Я безмежно вдячна їм за це. І навіть сьогодні, коли ми вже практично дорослі, я знаю, що завжди знайду у них підтримку та допомогу. Мої брати – моя гордість. Я впевнена, вся справа у вихованні, у створенні батьками затишної та дружньої атмосфери у домі. Звичайно, у кожного нас є проблеми: чи то фінансові, чи то якісь особисті, але ми завжди твердо знаємо, що не самі у цьому бурхливому світі, нам завжди є у кого попросити допомоги чи просто щирої поради. Сім'я – це велике щастя. Мені прикро, що не всі це розуміють. Уявіть собі дитину, яка з якихось причин не має батька або матері. А скільки у нас неблагополучних та конфліктних сімей! В таких ситуаціях найбільше страждає дитина. Я плекаю мрію теж створити щасливу сім'ю, збувати невеличкий будинок за містом та зробити все, аби у ньому завжди панувала затишна атмосфера, взаємоповага, дружба та любов. Можливо, життя складеться по-іншому, дасть якийсь свій крутий поворот, але я знаю, що у будь-яких ситуаціях рідні мої завжди мене підтримають. Такі стосунки у сім'ї надають впевненості у собі та сили.
"Енеїда" Івана Котляревського за жанром-бурлескно-травестійна поема. Поемою цей твір називається тому, що це віршований твір великого розміру, у якому змальовуються значні події, розкриваються яскраві людські характери. Твір епічний, бо в ньому говориться про людей, їх учинки, переживання, боротьбу тощо в розповідній формі. Ця поема травестійна, бо автор переодяг античних героїв "Енеїди" Вергілія в українське вбрання, переніс їх в історичні умови українського життя, зокрема побуту козаків-запорожців, українського панства, чиновництва й простого народу. Цей твір бурлескний, бо події та люди змальовується в ньому здебільшого в жартівливому тоні.
Тема поеми: мандри Енея від Трої до латинської землі(мандри запорожців у пошуках місця для новиї Січі).
Ідея: уславлення козаччини, історичного минулого українського народу, ствердження національної самосвідомості українців, що стало поштовхом для розвитку нової української літератури на засадах народної основи, стимулювання національної ідеології.
<span>Добро і зло у повісті Григора Тютюнника «Климко" Зло Добро - війна,розруха; - люди залишалися без даху над головою,без одягу,продуктів харчування; - їх відправляють у неволю; - вони зазнають принижень; - дехто зраджує батьківщину,дехто намагається нажитися на людському горі; - безневинна смерть. - люди не втрачають віру в перемогу справедливості; - допомагають один одному,здатні до співчуття, до самопожертви; - добрі, привітні; - поріднилися через спільну біду; - чутливі до краси.</span>