Спражню красу неможливо приручити. Намагання зберигти щось прекрасне лише для себе, призводить тільки до її загибелі. Красу потрібно пропускати через серце, впустити її та зберегти у своїй пам"яті. Впустивши красу до серця, даруйте її іншим, відкрийте серця близьких для прекрасного.
В основу твору покладено реальні події, що відбувалися в 1654 році біля подільського містечка-фортеці Буші, жителям якого необхідно було затримати просування на схід польської армії, щоб дати можливість війську Хмельницького дочекатися підмоги. Письменник подорожував Поділлям і зупинявся в цьому містечку, бачив руїни фортеці. Очевидно, історія оборони Буші справила на нього надзвичайне враження, що стало причиною написання повісті.
Усі до єдиного захисники фортеці, захищаючись, готові загинути, але зберегти власну гідність. Козаки знають, що їм не встояти проти цілого полчища поляків і татар, однак у них є мета — затримати якомога довше ворога, аби не дати йому просунутися далі, дочекатися прибуття основних сил війська Богдана Хмельницького. Сильні й міцні духом запорожці твердо виріщують не здаватися, боротися до останньої краплини крові, щоб забрати із собою на той світ побільше ворогів, «продати себе щонайдорожче».
Автор майстерно зображує підготовку до оборони, настрій мужніх чоловіків, їхні веселі жарти, хоч і стоять вони на порозі іншого життя, відчувають близьке дихання смерті. Кожний із них — це герой, справжня історична постать, не менш важлива у цій несправедливій братовбивчій війні, ніж особа самого Богдана Хмельницького.
Автор чудово розуміє сам і дає відчути це й читачу, що без таких хоробрих воїнів ніколи не було б переможних походів великих козацьких ватажків. Тільки вміння пожертвувати власними інтересами, особистим життям, життям своїх рідних давало українцям у ті нелегкі часи шанс на відстоювання власної незалежності.
<span>Безперечно, піти на вірну смерть — це.не таке просте рішення для молодих дівчат, Орисі й Катрі, які ще не бачили життя, не встигли насолодитися ним. Тим трагічнішим і самовідданішим є їхній подвиг.</span>
У листах вирізняється тематика, важлива для обох співрозмовників. Оскільки саме виховна ціль є головною в цьому спілкуванні, коло тем окреслює Учитель. Однією з таких тем є здоров’я – духовне і тілесне, – саме так, з акцентом на духовному як первинному чиннику формування гармонійної натури. «Якщо ти здоровий, я радію; якщо ти до того ще й веселий, радію ще більше, бо веселість – це здоров’я гармонійної душі. Душа, вражена будь-яким пороком, не може бути веселою,» – звертається Г. Сковорода у 18-у листі до юного Михайла
Сміливість, неслухняність
Рослини, тварини, земля — все це навколишній світ природи. І людина від неї невід’ємна. Рослини виконують роль легенів, тобто допомагають планеті дихати. Тварини ніколи без потреби не з’їдять травичку, гілочки, інших тварин, тобто не будуть робити шкоду природі.
Людина займає верхню ланку у природі, тому вона зобов’язана берегти навколишній світ. З розвитком прогресу, розширенням міст стає все складніше це робити.
Вже зараз треба насаджувати якомога більше зелених дерев, очищати великі й маленькі річки, підгодовувати диких тварин, не забруднювати повітря.
Не останню роль у цьому відіграють ботанічні сади, заповідники. До речі, Донецький ботанічний сад є найбільшим в Україні.
Щоб зберегти нашу планету для нащадків, кожний мешканець і цієГпланети повинен берегти природу.у
