Був теплий день.Я йшла ,як завжди з друзями на прогулянку...ми жартували ,сміялись...Раптом я повернула голову на сигнал авто,яке попереджало про небезпеку...на узбіччі дороги сиділа дівчинка,Але це була незвичайна дівчинка.Маленька,худорлява,брудна зі скуйовджиним волоссям і обличчям,на якому читалося втомлення і смуток...ми разом з друзями завмерли від болю.Вона двома ручками стискала окраєць хліба,мабуть,який дав хтось с прохожих....Вона так обережно його тримала,як самий найцінніший скарб...До неї підійшло цуценя, таке саме занебане,як і вона і почало горнутися до ніг.Мала подивилася на хліб,потім на цуценя...І віддала йому той єдиний шматок,що був у неї...
-ПривІт, доченьку
-Привіт, матусю, як справи?
-У мене все добре, а у тебе як?
-У мене те ж, але мій син, Петька, став такий розбишака, не знаю що робити!
-А ти йому рімня як дай, та одразу краще стане!
-Та я не хочу його бити.
-Ну тоді не знаю, треба побалакати з ним.
-І я так гадаю, дякую мамо, мені йти треба.
- До побачення, доньку
-До побачення, матусю!
Вставні слова і речення не є членами речення й не відповідають на жодне питання в реченні. Вимовляються вони з особливою інтонацією (пониження голосу й більш швидке проговорювання), а на письмі відокремлюються комами, рідше - тире.Вставні слова і речення виражають особисте ставлення мовця до свого висловлювання. Вони не несуть нової інформації, а лише певним чином оцінюють, уточнюють основне повідомлення.1. Вставні слова і речення виражають впевненість: безумовно, без сумніву, звичайно, зрозуміло, правда, безперечно, дійсно, розуміється, авжеж.2. Вставні слова і речення виражають невпевненість: може, може бути, здається мабуть, можливо, напевно, либонь.3. Вставні слова і речення вказують на джерело повідомлення: кажуть, по-моєму, мовляв, на думку (когось), за словами (когось) і под.4. Вставні слова і речення виражають задоволення чи незадоволення: на щастя, на жаль, як навмисне, дивна річ, на диво, як на зло і под.5. Вставні слова і речення вказують на зв'язок між думками, їх порядок: по-перше, до речі, таким чином, наприклад, нарешті, отже, виходить і под.6. Вставні слова і речення привертають увагу співрозмовника: знаєш, зверніть увагу, між нами кажучи, бач, бачте, чуєш, знай і под.7. Вставні слова і речення дають оцінку повідомлюваному з точки зору звичайності: як завжди, бувало, як водиться і под.<span>8. Слова ввічливості: прошу, перепрошую, будь ласка, добрий день, здрастуйте, на добраніч.Приклад речення:Мабуть,треба спочатку визначити не тільки зміст,а й мету викладених думок.(Вставне слово- мабуть,виділяється комою)</span>
Я: Давайте я допоможу вам!
Вчитель: Дякую за допомогу еле я й сама можу.
Я: Я допоможу!
Вчитель: Дякую!
Зима в этом году вышла снежная - все дороги замело, крыши домов укрыты снегом. Да и редкое деревцо стоит, не покрытое инеем. А вдалеке виднеются горы. В окнах горит свет - редкий прохожий сейчас выйдет в такую красивую, но холодную погоду. Хотя, кто то и осмелился - вон, видите - там тропинка протоптана, до самого домика. Или может это кто-то забыл дров набрать для печки? Или собирается разжечь камин и попить кружку-другую горячего чая с родными.