Земля обітована-заповітна мрія. Ахілесова п*ята-вразливе місце. Після дощику в четвер-ніколи. Співати дифірамби-вихваляти кого-небудь. Знімати стружку-лаяти кого-небудь. Ставати цапки-змінювати певний спосіб життя. У кишені бряжчить-багата людина. Хоч мотузки крути-людина, яка подається впливу. Попускати віжки-послаблювати гнів. Хоч греблю гати-багато.
...маленького горобця.У нього було переламане крильце,горобчик тремтів від страху а може від холоду.
Ми з дідусем взяли бідну пташину додому я перев'язала пташці крило,а дідусь зігрів пташку.Незабаром вона одужала.Ми з дідусем були дуже раді.Коли потеплішало ми з дідом відпуснили горобчика і зробили для нього чарівну годівничку.
Пташка була дуже рада, і мені здалося що вона псміхаєтся нам, і промовляє свою вдячність.
Минуло літо.Владною господаркою йде по рідному краю чарівна осінь.Заквітчала вона поле,ліс,садки і парки.Осінь пофарбувала золотом вбрання дерев.Трава пожовкла і прилягла до землі.На ланах ніжною зеленою щіточкою зійшла озимина.Ліс одягнувся в яскравий одяг.Тільки величаві сосни і ялини стоять у зеленому вбранні.На блакитному небі пливуть у далечінь білі хмарки.Ласкавий вітер натягнув у повітрі срібні струни.Це летить тоненьке павутиння.Настало бабине літо.
Якби я потрапив у давній Київ то обовязково б прихопив з собою відеокамеру та фотоапарат. І ось я у давньому Києві найперше я зніму на відео камеру того часних відомих людей.Зберу зразки зниклих рослин.Знайду стародавні книги.Зніму на відео камеру війни битви.Це все я забиру з собою у теперішній і ще види сьогодні зниклих тварин.Думаю це все допоможе змінити уявлення про давній Київ.