кожна людина вірить в чудеса . я теж
якби я мала чарівну паличку я б прибрала сміття. насаджала дерев і квітів.зробила б так щоб у місті жили працьовиті і мирні люди
я сподіваюся що ця мрія здійсниться
Асто можно слышать "Собака лучший друг человека". И это действительно так. Собаки в отличии от кошек (как я считаю) более преданны, хотя и кошек и котов преданность тоже есть. Но сейчас мы говорим о собаках. Перед тем, как завести собаку, надо хорошо подумать надо ли оно вам. Дело в том что заведение собаки дома, это не просто сходить, взять игрушку, а потом наигравшись выбросить её и всё. С собаками совершенно по другому.
Если вы их заведёте, то вам надо будет постоянно ухаживать за своим четвероногим другом постоянно. Однако оно стоит этого. Собака преданна своему хозяину. Она может пожертвовать собой ради спасения хозяина. Так же собака лечит болезни и они чувствует, что происходит с хозяином. Если ваш друг меньший не будет вас долго видеть, то он начнёт по вам очень сильно скучать, однако когда вы с ним встретитесь, то вы будете счастливы вместе со своей собакой. Ведь собаки как я и говорил очень преданны. Так же есть собаки. которых тренируют и учат для определенных целей. Это и собаки для незрячих людей, собаки - спасатели, собаки - охранники, собаки для военных. Я считаю что собака это очень хороший и преданный друг для человека.
<span>Так же собаки помогают радоваться одиноким людям. Они радуют людей, охраняют семью. По моему мнению, собаку в доме иметь, это очень хорошо. Однако если у вас нет для этого желания лучше не делайте этого, и наче собаке будет только хуже.</span>
Про лісову пожежу
<span>Якось вітер пригнав величезну хмару до
лісу.
Всі звірі там просили дощу, бо навіть струмочки пересохли від засухи. Гинули
лісові квіточки.
От тільки хмара була така розлючена, що її розбудили, а вона саме дивилась
веселкові сни, що влаштувала над лісом справжнісіньку зливу. А злість виганяла
громом і блискавками.
Та нічого б поганого не сталось, якби одна з найсильніших блискавок не влучила
у старого всохшого дуба, який був домівкою для мудрої сови.
Вона саме повернулась вранці з полювання і міцно спала, коли почули тріск і
відчула запах диму.
Треба було втікати. Негайно!
Та це мало чим зарадило. Дубові трісочки, які вже яскраво горіли, перекинули
вогонь на старе листя, що залишилось з того року. Та й на ближчі дерева.
А так, як давно не було дощу, то й трава швидко спалахнула.
Звірі втікали до річки. Але й вона стала мілкою. Та не всі могли її перейти.
Тому прийняли рішення гасити вогонь - так не хотілось покидати рідні домівки.
Звірі стали у кілька рядів, підібрали якісь посудини, що були поруч: хтось
наливав воду, а хтось передавав її до тих, хто були ближче до вогню.
Всі великі тварини - олені, лосі, ведмеді стояли в один рядок. Воду вони
передавали у старих вибитих колодах. А вогонь гасили найбільший.
Менші - вовки і лисиці, а ще дикі кабани і рисі прудко передавали воду, щоб
гасити вогонь.
А маленькі зайчики і білочки, миші і їжачки носили воду у половинках горіхів і
в листочках. Та й вогонь вони гасили найменший.
У повітрі звірям допомагали птахи. Вони носили воду під крилами і лили її на
джерело вогню.
Та й грозова хмара, як побачила, що натворила, відразу ж розгубила всю свою
злість і лила з неба рясний дощик.
Спільними зусиллями пожежу в лісі загасили.
А звірята були такі раді, що влаштували свято.
Вітер тепер завжди питав дозволу у хмари, коли збирався її кудись віднести.
А хмара, в свою чергу, боялася сильно злитися.</span>
ВИй-шла Я-щи-ку справ-жнІ-сінь-ке кУ-ря-че я-Єць
Він мав оббризкати цей кущ,я мусив віддавати свій борг другові ,цей цуцик був такий беззахисних , ця країна зовсім безземельна ...