Дужий - дужчий, найдужчий, більш дужий
малий - менший, найменший,
лисий - не відмінюється
лагідний -лагідніший, найлагідніший, більш лагідний
чистий - чистіший, найчистіший, більш чистий
високий -вищий, найвищий, найбільш високий
милий - миліший, наймиліший, найбільш милий
1. сонце\небо. іменники з прийменниками: по хустині(закінчення "і")
2.морква. іменники з прийменниками : в коморі(і), надворі(і)
3.жаба. іменники з прийменниками: по землі (і) ,по воді(і)
про що байку написати тобі треба ?
Інтернет — це велика, розгалужена (розподілена) мережа, що включає комп'ютерні вузли, розміщені у світі. Коли відбувається з'єднання із Інтернетом, то комп'ютер стає частиною цієї всесвітньої мережі комп'ютерів.Інтернет — це мережа мереж комп'ютерів, що зв'язані за допомогою міжмережевих шлюзів.Існує два важливих правила для з'єднання мереж із Інтернетом:<span>- усі мережі згодні використовувати єдині умовні познач
ки, щоб вирішити яким чином дані будуть переміщені, і як
будуть оброблені помилки;</span><span>- усі мережі мають загальний спосіб адресації повідо
млень і спеціальну ідентифікацію комп'ютерів, що знахо
дяться в системі Інтернет.</span>Засобами Інтернету можна використовувати електронну пошту, здійснювати пошук у базах даних, мати доступ і брати участь у телеконференціях і обговоренні різних питань, передавати файли та інше.Зауважимо, що Інтернет не є кампанія. Не існує єдиної влади, яка б керувала Інтернетом. Кожна автономна мережа в складі Інтернету має свої індивідуальні правила, інструкції, і приймає рішення щодо загального доступу до інформації. Ніхто не є власником Інтернету. Інтернет це інфраструктура, мережі якої можуть надавати доступ до інформаційних ресурсів, послуг зв'язку (електронної пошти, інформаційного табло, комп'ютерної конференції, архівів даних, віртуальних бібліотек і т. п.).Інтернет — не засіб зв'язку і не канали зв'язку. Інтернет — не засіб масової інформації (ЗМІ). Інтернет — не засіб виробництва. Інтернет несе в собі відтінки всіх трьох вищезгаданих якостей — зв'язку (як джерело комунікацій), ЗМІ (як джерело інформації) і виробництва (як основа для бізнесу).<span>Інтернет — це величезна мережа, що безперервно розвивається людьми, які користуються її послугами. Інтернет володіє унікальною світоглядною властивістю: це глобальне загальнодоступне середовище, інтелектуальної і культурної взаємодії людства. От чому ступінь розвитку Інтернет у державі на сьогоднішній день є критерієм розвитку демократії.</span>
Ми зараз живемо у вік космічних швидкостей і комп’ютерних технологій, у столітті, в якому кожного дня отримуємо різну інформацію.
У кінці минулого століття багато вчених, осліплених великими можливостями кіно, телебачення й комп’ютера, прогнозували зникнення книжної культури взагалі. Для чого паперові книжки, якщо можна подивитись фільм? Так, можливості інформаційних технологій сьогодні досягли таких висот, куди не заглядали наукові фантасти. Але я сподіваюсь, що книги назавжди залишаться великим надбанням людської культури.
Починаючи читати нову книгу, я чекаю зустрічі з новою людиною, героєм або негідником, принцом або жебраком. Я аналізую той чи інший образ, створюваний автором, уявляю його одяг, рухи, погляди свого героя. Саме цього не може дати віно та телебачення, вони ж пропонують вже готовий образ, не залишаючи простору для польоту фантазії. А читання книг передбачає роботу думки й серця, а не просто використання «готового продукту». Важливо при цьому, які ми обираємо книжки. Усім відомо, що зараз у продажу з’явилася велика кількість низькообробної літератури, тому треба бути розбірливим під час вибору книжок. Можна «ковтнути» усі детективи і любовні романи, нічому не навчившись. А книга – це глибочезне, невичерпне джерело знань. Тому не можна відноситись до книг, як способу відпочинку чи розваги. Книжка повинна сприяти духовному розвитку людини.
Прочитую останню сторінку, закриваю книжку, а серце не хоче з нею розлучатися. Вона увійшла у моє життя, за торкнула струнку моєї душі, ця книга змусила задумалися мене багато над чим. А може, я ще повернусь до неї, перечитаю, знайду щось нове. Я вважаю, що кожен читач у справжній книзі знаходить для себе щось у будь-якому віці. Не випадково до книги тягнуться й діти,, й дорослі, й дуже часто кілька поколінь в одній сім’ї «вихоплюють» один в одного одну й ту саму книгу.
Звісно, для пошуку певної інформації розумніше використати комп’ютер: він швидко знайде й надасть необхідну відомість. Хіба не цікавіше побачити красу рослинного та тваринного світу або спостерігати за зміною молекули, ніж прочитати про це у підручнику? Тут, звісно, книжка поступається кіно й телебачення, але якщо говорити про художні твори, я ніколи не обрав екранізацію.
Книжка передає нам досвід минулих поколінь, їхні ідеали, шляхи пошуку істини. І в наш час Інтернету та космічних польотів книгу ніщо не замінить. Я впевнений, що людство буде завжди берегти й цінувати книжку.
