— Бач, а я тобі казав! Ми дійшли! Ось: гори, водоспади, краєвиди! — Так, Сашо, ти був правий. Не даремно я сюди йшов. Тепер залишилося тільки зробити гарне фото. — Льохо! Льохо!!! Ти що, зовсім з глузду з'їхав?! Відійди-но від краю. — О, я вже уявляю собі: гроші, слава, шоу-бізнес. Ну як ти не розумієш, мені це потрібно! — Гроші-грошами, але життя твоє - найдорожче! — Не заважай мені. О, прекрасно. Так, ааа, АААА! Рятуйте!!! — Дурень! Льохо, ну ти зовсім! Все, ходімо звідси. Досить із тебе фотографій. — Дякую, що зловив. Ох, а то в мене все життя перед очима пролетіло. Як я був маленьким, підлітком, юнаком, ех! — Я тебе прошу, давай просто підемо звідси, добре? У нас коло готелю теж дуже гарний вид. Там і пофоткаєш. — Хм, непогана ідея. — Море дуже гарне: і синє, і голубе, і навіть червоне... — Ну, червоне навряд-чи, але... У мене кльово ідея. Коло моря ж пірс, на нього можна вилізти і вийде гарне фото! — Фотографе, благаю, не забувай про те, що ти не вмієш плавати...
Жив був зайчик. та був такий хитрун.ось одного разу він захотів обдурити вовкаюдумав він думав і надумався....бо вовка він дуже боявся і думає ось я зараз тобі сірий покажу.і пішов зайчик у ліс і побачив копкан стоїть величезний ну думае заяць ось тут ти сірий і попав.заяць пішов знайшов вовка і каже йому сірийпіди там за деревом глянь ягня заблудилося вовк пішов та як сягне да прямо у капкан дуже сильно закричав і тут почули його охотніки і убили ось і сказки кінець