Замурзаний медом онучок вигойдувався на міцних дідових руках (А. М'ястківський).
Осіннє листя, змокле під дощем, світилося сумним світлом (І. Вільде).
Море мовчало зовсім, приспане тихою ласкою ночі(Дніпрова Чайка).
<span>Я люблю українське село, повне шуму, повне дум (В. С.)
</span><span>Увесь цей степ, залитий сонцем, огорнутий голубими дим -ками весняних випарів, навіває на людину до життя. ( Гр. Тютюнник)
</span><span>На березі хвилястої Десни стояло оповите в сни місто. ( М. Рильський)
</span>Мріють про весну опушені білим хутром берези
<span>й осики клени і липи. </span>
<span>(За А. Волковою ) </span>
Він прийшов додому з по-шкільному приреченим поглядом.
По шкільному саду люблять бігати учні молодших класів.
Коротке жартівливе оповідання про яку небудь смішну подію називається - анекдот
{Рус. яз.} Редиска;
{Укр. мова} Редиска [звук и не i]
<Слово Редиска можно не переводити , тому що воно так i буде]
Все зроблено мною.¤
Копiювання заборонено.☆
^_^ =_= ¤_¤