Коли людина дуже добра(тіпа ангел))
Тут розповідається про буденне. Образи лева ,вовка і цапа є образами ієрархії людей. Хто вищий у суспільстві, той всіх і скубе. Хой міста бувають різні, але в кожному питання ієрархії є актуальним. Багаті думають, що Бідні для них слуги. Купують їх за гроші - КОРУПЦІЯ. Ніхто не без гріха.
<span>Цілісінький день, до темряви, ходити по колу, топтати власні сліди — в цім було щось принизливе.
</span><span>Супроти вітру довго не пробіжиш, і розумніше до часу прикинутися скореним, лишившись у душі вільним, аніж бути скореним насправжки.
</span><span>До того ж краще тягти, не очікуючи на батіг, ніж ковтати принизливе підстьобування.
</span><span>Взагалі, він ніколи не розумів обмеженості деяких коней, котрі прагнуть на кожнім кроці суперечити, огризатися, показувати свій характер. Ніби цим чогось досягнеш, крім батога.
</span>А справді, кому й що доведеш? Тільки собі гірше зробиш. Краще вже й надалі прикидатися сіреньким та покірненьким.
Мирослава- це головна героїня повісті Івана Франка <<Захар Беркут >>, дочка боярина Тугара Вовка. Головна героїня закохана в Максима Беркута.
Портрет, зовнішність Мирослави:
Портрет змальовано народно- поетичними засобами. Її тонкий стан порівнюється з тополею; цитати:
<< вона звинна як вивірка>>, << рум'яніється, як рута>>, в неї << чорні палкі очі>>
Вона зображує своїм образом: Волю, гордість і патріотизм, до своєї батьківщини.
У кого совісті нема - нема й сорому.
Ні стиду, ні совісті.
Свинячі очі болота не бояться.
Язиком - " ось я " , а на ділі - свиня.
Поганому виду нема стиду.
