21 століття - століття важкого вибору. В
цей період життя хочеться знайти себе. Перш ніж розповісти, куди можна піти вчитися вам і вашим
дітям, хочеться зробити особливий наголос на те, які професії точно не варто
освоювати. Так, ви витратите даремно гроші і, що більш прикро, роки життя, якщо
вирішите стати економістом або юристом. Ринок таких фахівців на сьогодні
переповнений не тільки в нашій країні, але і в зарубіжних державах. Сучасним
випускникам університетів доводиться здобувати другу вищу або інше додаткову
освіту, щоб прилаштуватися хоч куди-небудь. Тому затребувані і популярні
професії 21 століття не включають у свої списки ці спеціальності.Хоча,
якщо ставити питання інакше - на кого найчастіше йдуть вчитися дівчата і юнаки,
то відповідь буде пов'язаний саме з юристами та економістами.
Одного разу навесні я вирішив заготовити кленовий сироп. Відправився в сад, де ростуть молоді клени, щоб зібрати з них солодкий сік. Дивлюся — дятел підлетів до молодого клену: «Тук! Тук!.. » Негоже відлякувати птаха, зайнятого своїми пташиними клопотами. І я стою, чекаю, поки він перелетить на інше дерево.
А дятел не поспішає — видовбав кору і ласує кленовим соком. Ти ба який, знає, що кленовий сік не гірше березового. Нарешті, полетів. Але в ту ж мить звідки не візьмись два горобці. Пораються біля клена, по черзі п’ють сік, радісно цвірінькають — дякують дятлові, що пригостив.
Настала і моя черга. Відламав я гілку, встромив її в дірочку, яку дятел видовбав. Сік по гілочці кап, кап, кап …
Пробую на смак — солодкий!
Навесні дятел щедрий, всіх пригощає.
Завтра ми будемо працювати.
Виконуй домашнє завдання!
Не хочу мозолити руки цим завданням.
Я хочу спробувати цей нАпій.
Я гадаю, що я зможу зробити це тістЕчко смачнішим.
Що ж, мені треба старатися старанніше учити правила!
Мово рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько.
Тілько камінь має.
Як ту мову мож забути,
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила?
Як ту мову мож забути?
Таж звуками тими
Ми до Бога мольби слали
Ще дітьми малими;
У тій мові ми співали,
В ній казки казали,
У тій мові нам минувшість
Нашу відкривали.
Мово рідна, слово рідне,
Хто ся вас стидає,
<span>Хто горнеться до чужого, </span>
<span>Того Бог карає; </span>
Свої його цураються,
В хату не пускають,
А чужії, як заразу,
Чуму, обминають.
Ой тому плекайте, діти.
Рідну руську мову,
Вчіться складно говорити
Своїм рідним словом! —
Мово рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
<span>Але камінь має!</span>
Гострий язик,теплий погляд,золоті руки
